Протидія торгівлі людьми та домашньому насильству, гендерна політика
Торгівля людьми – це здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина та відповідно до Кримінального кодексу України визнається тяжким злочином, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років. Тому покарання злочинців, які здійснюють торгівлю людьми, є ще одним важливим завданням держави.
Способи втягнення людей у процес торгівлі людьми різні – злочинці шукають все нові і нові методи вербування, але завжди це відбувається шляхом використання обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини, із застосуванням чи погрозою застосування насильства, із використанням службового становища, матеріальної чи іншої залежності від другої особи.
Метою торгівлі людьми завжди є експлуатація людини в будь-який спосіб – примусова праця, використання у домашньому господарстві і промисловому чи сільськогосподарському секторах, вилучення органів, сексуальна експлуатація чи створення порнографічної продукції, народження дитини примусово чи за замовленням, втягнення у злочинну діяльність чи жебракування.
Людина, яка постраждала від цього злочину, звернувшись до місцевої державної адміністрації, має право на отримання відповідного статусу, це дає їй можливість отримати одноразову матеріальну допомогу, а також отримати повний спектр допомоги: медичної, правової, соціальної.
Виявлення і розслідування злочинів про торгівлю людьми та ідентифікація ймовірно постраждалих від торгівлі людьми вимагає свідомого ставлення кожного громадянина України до протидії торгівлі людьми.
Законом України «Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 № 3739-VІ та Постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2012 № 417 «Про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми», визначено суб’єкти та їхні повноваження щодо здійснення заходів у сфері протидії торгівлі людьми, виявлення та розслідування злочинів, притягнення до відповідальності, забезпечення відновлення прав постраждалих та надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми.
Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до наступних суб’єктів:
-Мелітопольська районна державна адміністрація із заявою про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
-Мелітопольський відділ поліції ГУНП в Запорізькій області – 42 66 61, 102;
-Управління соціального захисту населення Мелітопольської райдержадміністрації - 44 82 59;
-Мелітопольський районний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді – 43 13 94;
-Служба у справах дітей Мелітопольської райдержадміністрації – 43 15 77;
-КНП «Мелітопольська центральна районна лікарня» Мелітопольської районної ради
– 5 0793;
-Мелітопольський міськрайонний центр зайнятості -44 05 20;
-Відділ освіти Мелітопольської райдержадміністрації – 43 14 36;
-Мелітопольський відділ Міграційної служби – 43 63 01;
-Урядовий контактний центр – 1545;
-Національна «гаряча лінія» по попередженню домашнього насилля, торгівлі людьми та гендерної дискримінації - 0 800 500 335, Сайт: la-strada.org.ua;
-Національна безкоштовна «гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми - 0 800 505 501, 0800 507 309, 527.
-Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми національної поліції України - +38 063 195 00 58;
-Цілодобова «гаряча лінія Департаменту консульської служби Міністерства закордонних справ - +38 044 238 16 57.
Дорожня карта закладів надання допомоги особам, які постраждали від домашнойго насильства та торгівлю людьми
https://sites.google.com/view/womenmaps
1. Перейдіть до перегляду карти: Дорожня карта закладів надання допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та тогівлі людьми.
2. Оберіть тип організації та регіон, у якому здійснюється діяльність організації, що вас цікавить.
3. Якщо необхідної вам організації у списку немає, зателефонуйте на будь який номер гарячої лінії і задайте ваше питання.