ЗАКОН УКРАЇНИ «Про службу в органах місцевого самоврядування» (нова редакція)

Позиція НАДС

Пропозиції та поправки

Преамбула

Цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної служби в органах місцевого самоврядування, яка функціонує в інтересах територіальної громади, а також умови та порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до служби в органах місцевого самоврядування.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Служба в органах місцевого самоврядування

1. Служба в органах місцевого самоврядування – це публічна, професійна діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальними громадами права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Стаття 2. Службовець місцевого самоврядування

Службовець місцевого самоврядування – громадянин України, який займає посаду в органі місцевого самоврядування, одержує заробітну плату за рахунок коштів місцевого бюджету та виконує встановлені для цієї посади обов’язки, безпосередньо пов’язані з:

а) підготовкою проектів актів органів місцевого самоврядування та посадових осіб місцевого самоврядування, організацією виконання таких актів та контролю за їх виконанням;

б) наданням адміністративних послуг;

в) управлінням комунальним майном, майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст;

г) управлінням персоналом в органах місцевого самоврядування;

ґ) здійсненням інших функцій і повноважень місцевого самоврядування, визначених законом.

Стаття 3. Визначення термінів

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) безпосередній керівник – найближчий керівник, якому прямо підпорядкований службовець місцевого самоврядування;

2) вища посада – це посада в органі місцевого самоврядування, яка належить до вищої підкатегорії посад в органі місцевого самоврядування незважаючи на юрисдикцію ради, а також посада в органі місцевого самоврядування у раді з вищою юрисдикцією в межах однієї підкатегорії посад в органах місцевого самоврядування;

3) виборна посадова особа місцевого самоврядування – громадянин України, який протягом визначеного законом строку займає посаду в органі місцевого самоврядування, на яку його:

а) обрано на місцевих виборах;

б) обрано сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою із складу її депутатів;

в) затверджено сільською, селищною, міською радою за поданням сільського, селищного, міського голови;

4) державна мова – українська мова, якій Конституцією України надано статус мови офіційного спілкування посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування під час виконання посадових обов’язків, а також мови діловодства і документації цих органів та посадових осіб;

5) дисциплінарне провадження – сукупність процедурних дій, що вчиняються з метою виявлення наявності чи відсутності в діях (бездіяльності) службовця місцевого самоврядування дисциплінарного проступку, визначення його характеру і тяжкості, ступеня вини службовця місцевого самоврядування;

6) керівник служби в органі місцевого самоврядування (далі – керівник служби) – посадова особа, яка займає вищу посаду служби в органі місцевого самоврядування, до посадових обов’язків якої належить здійснення повноважень з управління службою та організації роботи інших працівників у цьому органі;

7) нижча посада – це посада в органі місцевого самоврядування, що належить до нижчої підкатегорії посад в органі місцевого самоврядування незважаючи на юрисдикцію ради, а також посада в органі місцевого самоврядування з нижчою юрисдикцією ради в межах однієї підкатегорії  посад в органі місцевого самоврядування;

8) органи місцевого самоврядування - виконавчі органи рад та апарат ради, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються радою для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами;

9) посада в органі місцевого самоврядування – визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця органу місцевого самоврядування з установленими відповідно до законодавства посадовими повноваженнями, визначених статтею 2 цього Закону;

10) професійна компетентність – здатність особи у межах визначених за посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, вміння та навички, виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов’язків, навчання, професійного та особистісного розвитку;

11) професійне навчання – набуття та вдосконалення професійних знань, умінь та навичок, що забезпечує відповідний рівень професійної кваліфікації службовця місцевого самоврядування для його професійної діяльності;

12) рівнозначна посада – посада в органі місцевого самоврядування, щодо якої встановлені однакові вимоги до професійної компетентності кандидатів на її зайняття, та належить до однієї підкатегорії посад в органі місцевого самоврядування  з урахуванням юрисдикції ради.

13) суб’єкт призначення – посадова особа місцевого самоврядування, якій відповідно до закону надано повноваження від імені територіальної громади  призначати на посади та звільняти з посад службовців місцевого самоврядування;

14) функції з обслуговування – діяльність працівників органів місцевого самоврядування, яка не передбачає безпосереднього здійснення функцій і повноважень місцевого самоврядування;

15) юрисдикція ради – поширюється на територіальну громаду, інтереси якої представляє і приймає від її імені рішення:

на територію села, селища, міста, районної у місті, району, області, Автономної Республіки Крим, міста Києва або Севастополя;

2. Терміни "виконавчий апарат районної, обласної ради", "виконавчі органи сільської, селищної, міської, районної у місті ради", "посадова особа місцевого самоврядування" у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".

3. Терміни "близькі особи", "конфлікт інтересів", "пряме підпорядкування", "спеціальна перевірка", "правопорушення, пов’язане з корупцією", "приватний інтерес",  “потенційний конфлікт інтересів”, “реальний конфлікт інтересів” та інші терміни у сфері запобігання корупції, у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції".

Стаття 4. Сфера дії цього Закону

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом громадян України на службу в органи місцевого самоврядування, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус службовців місцевого самоврядування, а також особливості служби виборних посадових осіб місцевого самоврядування та патронатної служби.

2. Дія цього Закону не поширюється на:

1) депутатів місцевих рад, які не є посадовими особами місцевого самоврядування;

2) працівників патронатної служби;

3) старост;

3) працівників органів місцевого самоврядування, які виконують функції з обслуговування;

4) працівників комунальних підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання комунальної форми власності, а також закладів освіти, заснованих радою;

3. Перелік посад працівників органів місцевого самоврядування, які виконують функції з обслуговування, розробляється з урахуванням критеріїв визначення переліку посад працівників державних органів, які виконують функції з обслуговування, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Перелік посад працівників органів місцевого самоврядування, які виконують функції з обслуговування, затверджує відповідна сільська, селищна, міська, районна у місті, районна, обласна рада за поданням  голова сільська, селищна, міська, районна у місті або керівника служби в органі місцевого самоврядування.

Стаття 5. Принципи служби в органах місцевого самоврядування

1. Служба в органах місцевого самоврядування здійснюється з дотриманням  таких принципів:

1) верховенства права – забезпечення пріоритету прав і свобод людини та громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності службовця місцевого самоврядування під час здійснення функцій і повноважень місцевого самоврядування;

2) законності – обов’язок службовця місцевого самоврядування діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

3) патріотизму – відданість та вірне служіння Українському народові;

4) служіння територіальній громаді – спрямованість діяльності службовця місцевого самоврядування на реалізацію та захист права територіальної громади на місцеве самоврядування, забезпечення її законних інтересів визначених Конституцією та законами України;

5) поєднання місцевих і державних інтересів - обов’язок службовця місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових повноважень враховувати засади державної політики у відповідній галузі (сфері);

6) доброчесності – спрямованість дій службовця місцевого самоврядування на захист публічних інтересів та відмова від превалювання приватного інтересу під час здійснення своїх повноважень;

7) ефективності – раціональне і результативне використання ресурсів для здійснення функцій і повноважень місцевого самоврядування;

8) рівного доступу до служби в органах місцевого самоврядування – заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на службу в органи місцевого самоврядування та її проходження;

9) професіоналізму – компетентне, об’єктивне і неупереджене виконання службовцем місцевого самоврядування посадових обов’язків, постійне підвищення ним рівня своєї професійної компетентності;

10) політичної неупередженості – недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення службовця місцевого самоврядування, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов’язків;

11) прозорості – відкритість інформації про діяльність службовця місцевого самоврядування, крім випадків, визначених законом;

12) стабільності – призначення службовців місцевого самоврядування безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу службовців місцевого самоврядування від зміни суб'єктів призначення або  керівників органів місцевого самоврядування;

13) самостійності управління службою в органах місцевого самоврядування – невтручання державних органів у здійснення органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами своїх повноважень з управління службою в органах місцевого самоврядування;

14) відповідальності – персональна юридична відповідальність службовця місцевого самоврядування за неналежне виконання та невиконання посадових обов’язків.

Стаття 6. Правове регулювання служби в органах місцевого самоврядування

1. Правове регулювання служби в органах місцевого самоврядування здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, актами органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а в Автономній Республіці Крим – також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

2. Дія норм законодавства про працю поширюється на службовців місцевого самоврядування у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Стаття 7. Посади в органах місцевого самоврядування

виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;

виборні посади, на які особи обираються відповідною радою з числа  депутатів цієї ради;

посади, на які особу затверджується відповідною радою;

посади, на які особи призначаються суб'єктом призначення або керівником служби на підставі конкурсної процедури або за іншою процедурою передбаченою законом.

посади патронатної служби.

Стаття 8. Категорії посад службовців місцевого самоврядування

1. Посади службовців місцевого самоврядування поділяються на категорії залежно від порядку призначення, характеру та обсягу повноважень, змісту роботи та її впливу на прийняття кінцевого рішення, ступеня посадової відповідальності, і необхідної для їх виконання професійної компетентності.

2. Установлюються такі категорії посад службовців місцевого самоврядування:

1) категорія І – посади:

а) керуючого справами виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради;

б) керуючого справами виконавчого апарату районної, обласної ради;

в) керуючого справами секретаріату (апарату) Київської, Севастопольської міської ради;

г) керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів сільської, селищної, міської, районної у місті ради, їх заступників;

2) категорія ІІ – посади:

а) керівників структурних підрозділів апарату сільської, селищної, міської, районної у місті ради та її виконавчого комітету, їх заступників;

б) керівників структурних підрозділів відділів, управлінь та інших виконавчих органів сільської, селищної, міської, районної у місті ради, їх заступників;

в) керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районної, обласної ради, їх заступників;

г) керівників структурних підрозділів секретаріату (апарату) Київської, Севастопольської міської ради, їх заступників;

3) категорія ІІІ – інші посади службовців місцевого самоврядування, не віднесені до категорій І і ІІ.

3. Кількість посад службовців місцевого самоврядування категорій "І" і "ІІ" в органі місцевого самоврядування повинна становити не більше третини його штатної чисельності.

Стаття 9. Підкатегорії посад службовців місцевого самоврядування

1.Підкатегорії посад службовців місцевого самоврядування  відповідають групам з оплати праці службовців місцевого самоврядування, передбаченим статтею 54 цього Закону.

Розділ ІІ

ПРАВОВИЙ СТАТУС СЛУЖБОВЦІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 10. Основні права службовця місцевого самоврядування

1. Службовець місцевого самоврядування має право на:

1) повагу до своєї особистості, честі та гідності, справедливе і шанобливе ставлення з боку керівників, колег та інших осіб;

2) чітке визначення посадових обов’язків;

3) належні умови служби та їх матеріально-технічне забезпечення;

4) оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу служби в органах місцевого самоврядування та рангу;

5) відпустки, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону;

6) підвищення рівня професійної компетентності відповідно до потреб органу місцевого самоврядування;

7) просування по службі з урахуванням професійної компетентності, результатів службової діяльності та сумлінного виконання своїх посадових обов’язків;

8) участь у діяльності професійних спілок, інших громадських об’єднань, крім випадків, визначених законом;

9) оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади, а також висновку щодо оцінювання результатів його службової діяльності;

10) захист від незаконного переслідування з боку органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у разі повідомлення ним про факти порушення вимог цього Закону;

11) отримання за письмовим запитом від органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності необхідної інформації з питань, що належать до його повноважень, у випадках, встановлених законом;

12) безперешкодне ознайомлення з документами про проходження ним служби.

2. Службовець місцевого самоврядування також реалізує інші права, визначені у положеннях про виконавчий орган (виконавчий апарат)  сільської, селищної, міської, районної у місті ради, районної, обласної ради, у положеннях про структурний підрозділ органу місцевого самоврядування та в посадовій інструкції.

Стаття 11. Основні обов’язки службовця місцевого самоврядування

1. Службовець місцевого самоврядування зобов’язаний:

1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) дотримуватися принципів служби в органах місцевого самоврядування та правил етичної поведінки;

3) не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина;

4) з повагою ставитися до державних символів України та символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей;

5) використовувати під час виконання своїх посадових обов’язків державну мову, не допускати дискримінації державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації, а також використовувати регіональну мову або мови національних меншин у випадках, передбачених законом;

6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне здійснення функцій і повноважень місцевого самоврядування;

7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов’язки;

8) виконувати рішення органів державної влади та місцевого самоврядування, розпорядження, накази та доручення керівників, видані на підставі та в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України;

9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання корупції;

10) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та вдосконалювати організацію службової діяльності;

11) дотримуватися вимог щодо збереження інформації з обмеженим доступом;

12) виконувати інші обов’язки, встановлені цим Законом та іншими законодавчими актами.

2. Службовець місцевого самоврядування також реалізує інші права, визначені у положеннях про виконавчий орган  сільської, селищної, міської, районної у місті ради, районної, обласної ради, у положеннях про структурний підрозділ органу місцевого самоврядування та в посадовій інструкції.

Стаття 12. Підпорядкування службовця місцевого самоврядування та виконання розпорядження, наказу, доручення

1. Службовець місцевого самоврядування діє у межах повноважень, визначених Конституцією та законами України, і підпорядковується своєму безпосередньому керівникові або особі, яка виконує його обов’язки.

2. Службовець місцевого самоврядування зобов’язаний виконувати розпорядження, накази, доручення керівника, видані в межах його повноважень, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Під час виконання своїх обов’язків службовець місцевого самоврядування не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби.

3. Розпорядження, наказ, доручення має містити конкретне завдання, інформацію про його предмет, строк виконання та особу, відповідальну за виконання.

Розпорядження, наказ має бути письмовим, а доручення може бути письмовим або усним.

4. Якщо службовець місцевого самоврядування отримав розпорядження, наказ, доручення не від безпосереднього керівника, а від керівника вищого рівня, він зобов’язаний повідомити про це безпосереднього керівника.

5. Розпорядження, наказ, доручення може бути скасовано керівником, який його видав, та відповідним сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради.

6. Службовець місцевого самоврядування у разі виникнення сумніву в законності виданого керівником розпорядження, наказу, доручення повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов’язаний виконати таке розпорядження, наказ, доручення. Одночасно з виконанням такого розпорядження, наказу, доручення службовець місцевого самоврядування зобов’язаний у письмовій формі повідомити про нього відповідного сільського, селищного, міського голову, голову районної, районної у місті, обласної ради, а в разі його відсутності або якщо такий службовець займає посаду категорії І, – відповідний правоохоронний орган. У такому разі службовець місцевого самоврядування звільняється від відповідальності за виконання такого розпорядження, наказу, доручення, якщо його буде визнано незаконним у встановленому порядку, крім випадків виконання явно злочинного розпорядження, наказу, доручення.

7. Якщо службовець місцевого самоврядування виконав розпорядження, наказ, доручення керівника, визнане у встановленому законом порядку незаконним, і не вчинив дій, передбачених частиною шостою цієї статті, він несе відповідальність за своє діяння відповідно до закону.

8. Керівник у разі отримання вимоги службовця місцевого самоврядування про надання письмового підтвердження розпорядження, наказу, доручення зобов’язаний письмово підтвердити відповідне розпорядження, наказ, доручення в одноденний строк.

У разі ненадання письмового підтвердження у зазначений строк розпорядження, наказ, доручення вважається скасованим.

9. За видання керівником та виконання службовцем місцевого самоврядування явно злочинного розпорядження, наказу, доручення відповідні особи несуть відповідальність згідно із законом.

Стаття 13. Порядок доведення до відома службовці місцевого самоврядування інформації або документів

1.Доведення інформації або документів до відома службовця місцевого самоврядування відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв’язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

2. Інформація або документи надсилаються службовцеві місцевого самоврядування за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку за наявними в особовій справі контактними даними.

3. Службовець місцевого самоврядування при вступі чи проходженні служби в органах місцевого самоврядування зобов’язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв’язку з ним з метою їх використання для доведення до відома службовця місцевого самоврядування інформації або документів.

4. Інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв’язку вважаються такими, що доведені до відома службовця місцевого самоврядування на п’ятий календарний день з моменту їх відправлення.

5. Письмові заяви та повідомлення  службовця місцевого самоврядування, акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також інші письмові документи, що створюються з метою виконання цього Закону, складаються у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги”.

Стаття 14. Політична неупередженість службовця місцевого самоврядування

1. Службовець місцевого самоврядування повинен неупереджено виконувати розпорядження, накази, доручення керівника незалежно від партійної належності керівника та своїх політичних переконань.

2. Службовець місцевого самоврядування не має права:

1)  під час служби в органах місцевого самоврядування:

а) демонструвати власні політичні погляди та вчиняти інші дії або бездіяльність, що у будь-який спосіб можуть засвідчити його особливе ставлення до політичних партій і негативно вплинути на авторитет місцевого самоврядування та держави;

б) або становити загрозу для конституційного ладу, територіальної цілісності і національної безпеки, для здоров’я та прав і свобод інших людей, інтересів відповідних територіальних громад;

2) бути членом політичної партії, якщо він займає посаду категорії І. На час служби в органах місцевого самоврядування на посаді категорії І особа зупиняє своє членство в політичній партії;

3) суміщати службу із статусом депутата сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, якщо він працює відповідно в апараті, секретаріаті, виконавчому апараті такої сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, у виконавчих органах такої сільської, селищної, міської, районної у місті ради;

4) проводити передвиборну агітацію чи брати в ній участь у робочий час, крім випадків його реєстрації кандидатом на пост Президента України, кандидатом у народні депутати України, кандидатом у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, кандидатом у депутати місцевої ради або кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, старости;

5) залучати, використовуючи своє службове становище, службовців місцевого самоврядування, державних службовців, працівників бюджетної сфери, інших осіб до участі у передвиборній агітації, акціях та заходах, що організовуються політичними партіями;

6) організовувати і брати участь у страйках та інших діях, що перешкоджають виконанню органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування передбачених законом повноважень;

7) у будь-який інший спосіб використовувати своє службове становище в політичних цілях.

3. Керуючий справами виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, керуючий справами виконавчого апарату районної, обласної ради, керуючий справами секретаріату (апарату) Київської, Севастопольської міської ради не може бути депутатом будь-якої місцевої ради.

4. У разі реєстрації службовця місцевого самоврядування кандидатом на пост Президента України, кандидатом у народні депутати України, кандидатом у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, кандидатом у депутати місцевої ради, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, старости він зобов’язаний в одноденний строк письмово повідомити про це відповідного суб’єкта призначення або керівника служби.

На час участі у виборчому процесі службовець місцевого самоврядування має право на відпустку без збереження заробітної плати, що надається йому в обов’язковому порядку.

Стаття 15. Захист права на службу в органах місцевого самоврядування

1. У разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у їх реалізації службовець місцевого самоврядування, який займає посаду категорій ІІ і ІІІ, у місячний строк з дня, коли він дізнався або мав дізнатися про це, може подати суб'єкту призначення або керівнику служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкоджання в їх реалізації.

У скарзі може міститися вимога до суб'єкта призначення або керівника служби про створення комісії для перевірки викладених у ній фактів.

2. Суб'єкт призначення або керівник служби на вимогу службовця місцевого самоврядування для перевірки викладених у скарзі фактів утворює комісію у складі не менше трьох осіб.

До складу комісії включаються представники юридичної служби та служби персоналу, представники відповідного службовця місцевого самоврядування, визначені ним із числа службовців місцевого самоврядування, а в разі наявності виборного органу первинної профспілкової організації – делеговані його рішенням представники з числа службовців місцевого самоврядування.

3. Суб'єкт призначення або керівник служби зобов’язаний не пізніше 20 календарних днів із дня отримання скарги надати службовцю місцевого самоврядування обґрунтовану письмову відповідь (рішення).

У разі утворення комісії відповідно до вимог частини другої цієї статті письмова відповідь (рішення) суб'єкт призначення або керівника служби має ґрунтуватися на висновку комісії.

4. Службовці місцевого самоврядування мають право оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, що перешкоджають реалізації прав, наданих їм цим Законом.

Розділ III

УПРАВЛІННЯ СЛУЖБОЮ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 16. Державна політика у сфері служби в органах місцевого самоврядування

1. Державна політика у сфері служби в органах місцевого самоврядування здійснюється за такими напрямами:

1) законодавче регулювання питань служби в органах місцевого самоврядування;

2) організація підготовки та підвищення рівня професійної компетентності службовців місцевого самоврядування;

3) правовий та соціальний захист службовців місцевого самоврядування.

2.  Формування та реалізація  державної політики у сфері служби в органах місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

3. Інформаційно-консультативне та методичне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, з урахуванням вимог законодавства про місцеве самоврядування в Україні.

Стаття 17. Фінансове забезпечення служби в органах місцевого самоврядування

1. Фінансове забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.

2. Посадові оклади службовців місцевого самоврядування встановлюються не менше двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Стаття 18. Керівник служби в органах місцевого самоврядування

1. Повноваження керівника служби в органах місцевого самоврядування здійснюють:

1) у секретаріаті (апараті) Київської, Севастопольської міської ради, в апараті сільської, селищної, міської ради, її виконавчих органах – сільський, селищний, міський голова;

2) у виконавчому апараті районної, обласної ради – керуючий справами;

3) в апараті районної у місті ради, її виконавчих органах – керуючий справами виконавчого комітету відповідної ради;

4) у виконавчому органі ради, утворених зі статусом юридичної особи публічного права – керівник виконавчого органу.

2. Сільський, селищний, міський голова, зазначений у пункті 1 частини першої цієї статті, може передати керуючому справами частину своїх повноважень з управління службою відповідно до статті 21 цього Закону.

Стаття 19. Повноваження керівника служби сільської, селищної, міської ради з управління службою

1. Сільський, селищний, міський голова:

1) організовує проведення конкурсів на зайняття вакантних посад службовців місцевого самоврядування, забезпечує прозорість і об’єктивність таких конкурсів відповідно до вимог цього Закону;

2) забезпечує своєчасне прийняття та оприлюднення розпорядження про оголошення конкурсу та умови його проведення на Єдиному порталі вакансій державної служби;

3) забезпечує планування проходження служби службовцями місцевого самоврядування, планове заміщення посад службовців місцевого самоврядування підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулює їх просування по службі;

4) призначає на посади та звільняє з посад службовців місцевого самоврядування категорій І, ІІ і ІІІ у порядку, визначеному цим Законом;

5) присвоює ранги службовцям місцевого самоврядування, які займають посади категорій І, ІІ і ІІІ;

6) забезпечує організацію підготовки та підвищення рівня професійної компетентності службовців місцевого самоврядування;

7) забезпечує проведення оцінювання результатів службової діяльності службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій І, ІІ і ІІІ;

8) забезпечує здійснення контролю за дотриманням службової дисципліни службовцями місцевого самоврядування, які займають посади категорій І, ІІ і ІІІ;

9) розглядає скарги на дії або бездіяльність службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій І, ІІ і ІІІ;

10) приймає у межах своїх повноважень рішення про заохочення службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій І, ІІ і ІІІ;

11) приймає рішення про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій І, ІІ і ІІІ;

12) забезпечує створення належних умов служби та їх матеріально-технічне забезпечення;

13) виконує функції роботодавця стосовно працівників органів місцевого самоврядування, які виконують функції з обслуговування;

14) затверджує посадові інструкції службовців місцевого самоврядування;

15) здійснює інші повноваження відповідно до закону.

Стаття 20. Повноваження керівника служби обласної, районної, районної у місті ради, виконавчого органу зі статусом юридичної особи публічного права з управління службою

1. Керівник служби:

1) організовує проведення конкурсів на зайняття вакантних посад службовців місцевого самоврядування, забезпечує прозорість і об’єктивність таких конкурсів відповідно до вимог цього Закону;

2) забезпечує своєчасне прийняття та оприлюднення наказу про оголошення конкурсу та умови його проведення на Єдиному порталі вакансій державної служби;

3) забезпечує планування проходження служби службовцями місцевого самоврядування, планове заміщення посад службовців місцевого самоврядування підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулює їх просування по службі;

4) призначає на посади та звільняє з посад службовців місцевого самоврядування категорій ІІ і ІІІ у порядку, визначеному цим Законом;

5) присвоює ранги службовцям місцевого самоврядування, які займають посади категорій ІІ і ІІІ;

6) забезпечує організацію підготовки та підвищення рівня професійної компетентності службовців місцевого самоврядування;

7) забезпечує проведення оцінювання результатів службової діяльності службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій ІІ і ІІІ;

8) забезпечує здійснення контролю за дотриманням службової дисципліни службовцями місцевого самоврядування, які займають посади категорій ІІ і ІІІ;

9) розглядає скарги на дії або бездіяльність службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій ІІ і ІІІ;

10) приймає у межах своїх повноважень рішення про заохочення службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій ІІ і ІІІ;

11) приймає рішення про притягнення до дисциплінарної та матеріальної відповідальності службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій ІІ і ІІІ;

12) забезпечує створення належних умов служби та їх матеріально-технічне забезпечення;

13) виконує функції роботодавця стосовно працівників органів місцевого самоврядування, які виконують функції з обслуговування;

14) затверджує посадові інструкції службовців місцевого самоврядування;

15) здійснює інші повноваження відповідно до закону.

2. На час відсутності керівника служби чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його повноваження відповідно до розпорядження голови районної у місті, районної, обласної ради здійснює один із керівників структурних підрозділів апарату районної у місті ради та її виконавчого комітету, виконавчого апарату районної, обласної ради.

3. На час відсутності керівника служби виконавчого органу зі статусом юридичної особи публічного права його повноваження тимчасово виконує уповноважена особа відповідно до положення про виконавчий орган зі статусом юридичної особи публічного права.

Стаття 21. Делегування повноваження сільського, селищного, міського голови відповідному керуючому справами 

1. Сільський, селищний, міський голова може делегувати відповідному керуючому справами такі повноваження з управління службою:

1) організовувати проведення конкурсів на зайняття вакантних посад службовців місцевого самоврядування, забезпечувати прозорість і об’єктивність таких конкурсів відповідно до вимог цього Закону;

2) забезпечувати своєчасне прийняття та оприлюднення наказу про оголошення конкурсу та умови його проведення на Єдиному порталі вакансій державної служби;

3) забезпечувати планування проходження служби службовцями місцевого самоврядування, планове заміщення посад службовців місцевого самоврядування підготовленими фахівцями згідно з вимогами до професійної компетентності та стимулювання їх просування по службі;

4) забезпечувати організацію підготовки та підвищення рівня професійної компетентності службовців місцевого самоврядування;

5) забезпечувати проведення оцінювання результатів службової діяльності службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій ІІ і ІІІ;

6) забезпечувати здійснення контролю за дотриманням службової дисципліни службовцями місцевого самоврядування, які займають посади категорій ІІ і ІІІ;

7) забезпечувати створення належних умов служби та їх матеріально-технічне забезпечення;

8) виконувати функції роботодавця стосовно працівників органів місцевого самоврядування, які виконують функції з обслуговування;

2. Делегування повноважень сільського, селищного, міського голови відповідному керуючому справами щодо управління службою оформляється розпорядженням сільського, селищного, міського голови.

3. У розпорядженні сільського, селищного, міського голови визначається чіткий перелік делегованих повноважень.

4. Делегування повноважень сільського, селищного, міського голови відповідному керуючому справами щодо управління службою може здійснюватися на період повноважень сільського, селищного, міського голови.

Стаття 22. Служба персоналу в органі місцевого самоврядування

1. В органі місцевого самоврядування може утворюватися структурний підрозділ або вводитися посада спеціаліста з питань персоналу (далі – служба персоналу).

2. Положення про службу персоналу в органі місцевого самоврядування розробляється з урахуванням Типового положення про службу персоналу в органі місцевого самоврядування, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

3. Положення про службу персоналу в органі місцевого самоврядування затверджується сільською, селищною, міською районною у місті, районною, обласною радою.

Розділ IV

ВСТУП НА СЛУЖБУ В ОРГАНАХ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Глава 1.

Вступу на службу в органах місцевого самоврядування

Стаття 23. Право на службу в органах місцевого самоврядування

1. Право на службу в органах місцевого самоврядування мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою.

2. На службу в органи місцевого самоврядування не може вступити особа, яка:

1) досягла 65-річного віку;

2) визнана недієздатною або дієздатність якої обмежено в установленому законом порядку;

3) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;

4) позбавлена відповідно до рішення суду права обіймати відповідні посади або займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;

5) не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення у випадках, визначених законом;

6) підпадає під заборону, встановлену Законом України "Про очищення влади".

3. Під час реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування не допускаються будь-які форми дискримінації.

Стаття 24 Вимоги до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади службовця в органі місцевого самоврядування

1. Вимогами до кандидата на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування є вимоги до його професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог.

2. Кандидат на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування категорії І повинен відповідати таким загальним вимогам:

1) у виконавчих органах міської (міста обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення), районної у місті ради та виконавчому апараті районної, обласної ради, секретаріаті (апараті) Київської, Севастопольської міської ради:

вища освіта ступеня магістра;

загальний досвід роботи, для якої необхідна вища освіта, не менше п’яти років, у тому числі стаж служби в органах місцевого самоврядування на посадах категорій І чи ІІ, державної служби на посадах категорій "А" чи "Б" або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менш як три роки;

2) у виконавчих органах міської (міста районного значення) ради:

вища освіта ступеня магістра;

стаж служби в органах місцевого самоврядування, державної служби або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менш як три роки;

3) у виконавчих органах сільської, селищної ради:

вища освіта не нижче ступеня бакалавра;

стаж служби в органах місцевого самоврядування, державної служби або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менш як один рік.

3. Кандидат на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування категорії ІІ повинен відповідати таким загальним вимогам:

1) в апараті міської (міста обласного і республіканського Автономної Республіки Крим значення), районної у місті ради та її виконавчих органах, виконавчому апараті районної, обласної ради, секретаріаті (апараті) Київської, Севастопольської міської ради:

вища освіта ступеня магістра;

стаж служби в органах місцевого самоврядування, державної служби або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше двох років;

2) в апараті сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради та її виконавчих органах:

вища освіта не нижче ступеня бакалавра;

стаж служби в органах місцевого самоврядування, державної служби або досвід роботи на керівних посадах підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності не менше одного року.

4. Загальною вимогою до кандидата на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування категорії ІІІ є наявність у нього вищої освіти ступеня молодшого бакалавра.

5. Спеціальні вимоги до кандидата на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування визначаються відповідним суб’єктом призначення або керівником служби з урахуванням вимог законодавства.

Стаття 25. Вступ на службу в органи місцевого самоврядування

1. Вступ на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється шляхом призначення громадянина України за результатами конкурсу на посаду службовця місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом.

2. Особа, яка вперше вступає на службу в органи місцевого самоврядування або призначається на посаду в орган місцевого самоврядування, що представляє іншу територіальну громаду (територіальні громади), набуває статусу службовця місцевого самоврядування з дня складення нею Присяги виборних посадових осіб і службовців місцевого самоврядування (далі - Присяга) у порядку, встановленому статтею 40 цього Закону, а в інших випадках – з дня призначення на посаду.

Глава 2.

Порядок проведення конкурсу на зайняття посад в органі місцевого самоврядування

Стаття 26. Конкурс на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування

1. З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування (далі – конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття вакантних посад службовців місцевого самоврядування (далі – Порядок проведення конкурсу).

Конкурс може бути оголошено до дня, коли посада стає вакантною.

2. Порядок проведення конкурсу розробляється з урахуванням Типового порядку проведення конкурсу на зайняття вакантних посад службовців місцевого самоврядування, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Порядок проведення конкурсу затверджується відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою.

4. Порядок проведення конкурсу визначає:

1) умови проведення конкурсу;

2) вимоги щодо оприлюднення оголошення про проведення конкурсу;

3) склад, порядок формування та повноваження конкурсної комісії;

4) порядок прийняття та розгляду документів для участі в конкурсі;

5) порядок проведення тестування, співбесіди, інших видів оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад службовців місцевого самоврядування;

6) методи оцінювання кандидатів на зайняття вакантних посад службовців місцевого самоврядування;

7) акти визначення переможця конкурсу.

5. У разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації органу місцевого самоврядування, зміни структури органу місцевого самоврядування службовця місцевого самоврядування може бути призначено шляхом переведення на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в органі місцевого самоврядування (структурному підрозділі органу місцевого самоврядування), якому передані відповідні функції і повноваження, без проведення конкурсу.

6. У разі надання законом органу місцевого самоврядування повноважень органу виконавчої влади державного службовця може бути призначено шляхом переведення на посаду службовця місцевого самоврядування без проведення конкурсу за умови його відповідності вимогам до професійної компетентності кандидата на зайняття такої посади.

Стаття 27. Оприлюднення оголошення про проведення конкурсу

1. Оголошення про проведення конкурсу оприлюднюється відповідно до цього Закону і Порядку проведення конкурсу:

1) оголошення разом з інформацією про проведення конкурсу оприлюднюється на Єдиному порталі вакансій державної служби;

2) на офіційному веб-сайті відповідної обласної, районної, районної у місті, міської, селищної, сільської ради, а в разі його відсутності в сільської, селищної, міської, районної у місті ради – на офіційному веб-сайті відповідної районної, обласної, міської (міста обласного значення) ради;

2) у друкованому засобі масової інформації відповідної обласної, районної, районної у місті, міської, селищної, сільської ради, а в разі його відсутності – у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених такою радою.

2. Рішення про оголошення конкурсу приймає суб’єкт призначення або керівник  служби.

3. В оголошенні про проведення конкурсу зазначаються:

1) найменування і місцезнаходження органу місцевого самоврядування;

2) назва посади;

3) посадові обов’язки та розташування робочого місця;

4) умови оплати праці;

5) вимоги до професійної компетентності кандидата на зайняття вакантної посади;

6) інформація щодо строковості чи безстроковості служби;

7) вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання;

8) дата, місце або спосіб  проведення конкурсу;

9) прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.

4. Строк подання документів для участі в конкурсі не може становити менше 10 та більше 30 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурсу.

5. Суб’єкт призначення або керівник служби забезпечує оприлюднення  розпорядження (наказу) про оголошення конкурсу та умови його проведення на Єдиному порталі вакансій державної служби не пізніше наступного робочого дня з дня підписання відповідного розпорядження (наказу).

6. З метою безперебійного функціонування органу місцевого самоврядування одночасно з прийняттям рішення про оголошення конкурсу суб’єкт призначення або керівник служби може прийняти рішення про покладення посадових обов’язків за вакантною посадою на службовця або службовців місцевого самоврядування відповідного органу місцевого самоврядування з дотриманням вимог закону.

Стаття 28. Інформація для участі у конкурсі

1. Кандидат на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування подає в установленому порядку до конкурсної комісії заяву про участь у конкурсі та резюме у якому зазначається така інформація:

1) реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

2) підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти;

3) відомості про стаж роботи, стаж служби в органах місцевого самоврядування (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, передбаченими статтею 24 цього Закону, та іншими умовами конкурсу;

4) у разі проведення конкурсу на посаду категорії І - підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин уже було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається.

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.

2. Забороняється вимагати від кандидата на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування інформацію, не визначену частиною першою цієї статті.

3. Кандидат на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування може додати до заяви про участь у конкурсі іншу інформацію, крім тієї, що зазначена у частині першій цієї статті.

4. Службовці місцевого самоврядування органу місцевого самоврядування, де проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі.

5. Служба персоналу проводить перевірку інформації, що подана кандидатами на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування, на відповідність встановленим законом вимогам та повідомляє їх про результати такої перевірки.

Кандидати на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування, документи яких пройшли перевірку, передбачену абзацом першим цієї частини, допускаються до конкурсу.

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації.

Стаття 29. Скорочення вакантних посад, на які не оголошено конкурс

1. Вакантні посади в органі місцевого самоврядування, на які протягом одного року не оголошено конкурс, підлягають скороченню за рішенням ради.

Стаття 30. Конкурсна комісія

1. Конкурс проводить конкурсна комісія, утворена суб’єктом призначення або керівник служби.

2. Конкурсна комісія утворюється у складі не менше п’яти членів, а у  виконавчих органах сільської ради із загальною чисельністю службовців місцевого самоврядування до п’яти осіб – не менше трьох членів.

3. До складу конкурсної комісії можуть включатися службовці місцевого самоврядування, у тому числі з інших органів місцевого самоврядування, державні службовці, науковці, фахівці, експерти, представники громадських об’єднань, які мають досвід роботи у відповідній сфері, а також представник виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності).

Члени конкурсної комісії (крім тих, які працюють в органах місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади) на час засідань конкурсної комісії, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням їм середньої заробітної плати за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних із виконанням обов’язків члена конкурсної комісії, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

4. До складу конкурсної комісії не можуть включатися депутати місцевих рад, народні депутати України, особи, які обіймають посади в керівних органах політичних партій, їх обласних, міських, районних організаціях і первинних осередках та інших структурних утвореннях, передбачених статутом політичної партії.

5. Засідання конкурсної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини від загального складу комісії.

На засіданні конкурсної комісії не можуть бути присутні депутати відповідної ради, крім випадків, коли такий депутат є виборною посадовою особою місцевого самоврядування або кандидатом на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування.

6. Під час засідання конкурсної комісії її члени:

1) вивчають результати перевірки документів кандидатів на зайняття вакантних посад службовців місцевого самоврядування;

2) проводять відбір кандидатів з використанням видів оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу;

3) проводять співбесіду з кандидатами на зайняття вакантних посад з урахуванням результатів тестування для уточнення їхньої професійної компетентності;

4) особисто оцінюють рівень професійної компетентності кандидатів та визначають їх загальний рейтинг.

7. Конкурсна комісія за результатами складення загального рейтингу кандидатів на вакантні посади:

а) категорії І – вносить сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті, районної, обласної ради пропозиції щодо двох кандидатів на зайняття вакантної посади або одного – у разі відсутності інших кандидатів;

б) категорій ІІ і ІІІ – визначає переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади.

8. Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її загального складу.

Стаття 31. Порядок проведення конкурсу

1. Кандидати на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною шостою статті 28 цього Закону, проходять тестування відповідно до Порядку проведення конкурсу.

2. Кандидати на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування, які пройшли тестування, передбачене частиною першою цієї статті, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу.

3. У разі подання заяви про участь у конкурсі лише одним кандидатом на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування конкурс проводиться у встановленому цим Законом порядку, за результатами якого приймається рішення про призначення особи на посаду службовця місцевого самоврядування або про відмову в такому призначенні.

Стаття 32. Оформлення та оприлюднення результатів конкурсу

1. Рішення конкурсної комісії оформляється протоколом, який підписується присутніми на її засіданні членами комісії не пізніше трьох календарних днів після проведення засідання. Протокол конкурсної комісії зберігається протягом п’яти років.

2. Інформація про результати конкурсу або відсутність переможця конкурсу оприлюднюється в порядку, передбаченому частиною першою статті 27 цього Закону, не пізніше наступного робочого дня після підписання протоколу засідання конкурсної комісії, але не пізніше 45 календарних днів з дня оприлюднення оголошення про проведення такого конкурсу.

3. Витяг з протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи службовця місцевого самоврядування, якого призначено на посаду за результатами конкурсу.

4. Служба персоналу надсилає кожному кандидату на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування письмове повідомлення про результати конкурсу протягом п’яти календарних днів з дня їх оприлюднення.

5. Кандидат на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування має право оскаржити рішення конкурсної комісії до суду у строк, визначений законом.

Стаття 33. Відкладене право другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування

1. Другий за результатами конкурсу кандидат на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування має право на призначення на таку посаду без конкурсу протягом одного року з дня проведення конкурсу, якщо посада стане вакантною, а також у разі, якщо переможець конкурсу відмовився від зайняття посади або йому відмовлено у призначенні на посаду за результатами спеціальної перевірки.

Не пізніш як на другий день з дня, коли відповідна посада стала вакантною, про це повідомляється другий за результатами конкурсу кандидат на її зайняття.

Стаття 34. Повторний конкурс

1. Повторний конкурс проводиться у разі:

1) встановлення факту порушення порядку проведення конкурсу, що могло вплинути на його результати;

2) якщо за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття вакантної посади;

3) виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу на службу переможця конкурсу та відсутності другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування;

4) відмови переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата від зайняття вакантної посади службовця місцевого самоврядування.

2. У випадках, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, рішення конкурсної комісії скасовується відповідним суб’єктом призначення або керівником служби, а про проведення повторного конкурсу оголошується не пізніш як протягом 10 календарних днів з дня скасування рішення конкурсної комісії.

3. Повторний конкурс проводиться у порядку, визначеному цим Законом для проведення конкурсу.

Стаття 35. Порядок призначення на посаду службовця місцевого самоврядування

1. На посаду службовця місцевого самоврядування:

1) категорії І призначається один із двох кандидатів, визначених конкурсною комісією, а в разі відсутності другого кандидата – переможець конкурсу;

2) категорій ІІ і ІІІ призначається переможець конкурсу.

2. Рішення про призначення на посаду службовця місцевого самоврядування:

1) категорії І приймається сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради;

2) категорій ІІ і ІІІ приймається суб’єкт призначення або керівником служби.

3. Рішення про призначення на посаду службовця місцевого самоврядування приймається не раніше п’яти календарних днів з дня оприлюднення інформації про результати конкурсу (крім випадку, передбаченого частиною четвертою цієї статті).

4. Рішення про призначення або про відмову у призначенні на посаду службовця місцевого самоврядування приймається за результатами спеціальної перевірки відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та за результатами перевірки відповідно до Закону України "Про очищення влади" у випадках, встановлених цими законами.

Стаття 36. Обмеження щодо призначення на посаду

1. На службовців місцевого самоврядування поширюються обмеження щодо призначення на посаду, передбачені Законом України "Про запобігання корупції".

Стаття 37. Акт про призначення на посаду

1. В акті про призначення на посаду зазначаються:

1) прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) особи, яка призначається на посаду;

2) повна назва посади, на яку призначається особа;

3) дата, з якої особа призначена на посаду;

4) умови оплати праці.

2. Акт про призначення на посаду може також передбачати:

1) строк перебування на посаді (у разі строкового призначення);

2) встановлення випробування та його строк (у разі встановлення випробування);

3) зобов’язання сприяти службовцю місцевого самоврядування в підвищенні рівня професійної компетентності.

3. Копія акта про призначення на посаду видається службовцю місцевого самоврядування, ще одна копія зберігається в його особовій справі.

4. Акт про призначення на посаду приймається відповідно у вигляді рішення, розпорядження, наказу.

Стаття 38. Строкове призначення

1. Службовець місцевого самоврядування призначається на посаду безстроково, крім випадків, визначених законом.

2. Строк перебування на посаді службовця місцевого самоврядування встановлюється у разі:

1) заміщення посади на строк відсутності службовця місцевого самоврядування, за яким відповідно до закону зберігається посада;

2) зайняття посади службовця місцевого самоврядування, направленого у вищий навчальний заклад для проходження навчання за денною формою за направленням відповідного органу місцевого самоврядування;

3) призначення особи, яка досягла 65-річного віку, на посаду в органі місцевого самоврядування - на один рік з правом повторного призначення без обов’язкового проведення конкурсу щорічно, але не більш як до досягнення таким службовцем місцевого самоврядування 70-річного віку.

4. Службовець місцевого самоврядування, призначений на посаду на строк відсутності службовця місцевого самоврядування, за яким відповідно до закону зберігається посада, у разі припинення служби останнього вважається призначеним на займану ним посаду безстроково.

Стаття 39. Випробування та встановлення відповідності службовця місцевого самоврядування займаній посаді

1. В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення або керівник служби може встановити випробування із зазначенням його строку з метою перевірки відповідності службовця місцевого самоврядування займаній посаді.

2. При призначенні особи на посаду службовця місцевого самоврядування вперше встановлення випробування є обов’язковим.

3. Випробування може встановлюватися на строк до шести місяців.

4. У разі незгоди особи із встановленням випробування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади службовця місцевого самоврядування.

5. Якщо службовець місцевого самоврядування протягом строку випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, перебуванням у відпустці або з інших поважних причин, строк випробування продовжується на відповідну кількість днів, протягом яких він фактично не виконував посадові обов’язки.

6. Суб’єкт призначення або керівник службою має право звільнити службовця місцевого самоврядування з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення його невідповідності займаній посаді на підставі пункту 3 частини першої статті 78 цього Закону. Суб’єкт призначення або керівник службою попереджає службовця місцевого самоврядування про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів із зазначенням підстав невідповідності займаній посаді.

7. Якщо строк випробування закінчився і службовця місцевого самоврядування не звільнено з посади, він вважається таким, що пройшов випробування.

Стаття 40. Присяга виборних посадових осіб і службовців місцевого самоврядування

1. Особа, яка вперше вступає на службу в органи місцевого самоврядування або призначається на посаду в орган місцевого самоврядування, що представляє іншу територіальну громаду (територіальні громади), складає Присягу такого змісту:

"Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити територіальній громаді (для посад у виконавчому апараті районної, обласної ради – територіальним громадам району, області) та Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, сумлінно виконувати свої посадові обов’язки".

2. Особа, яка призначається на посаду службовця місцевого самоврядування, у випадках, зазначених у частині першій цієї статті, виголошує Присягу, підписує її текст із зазначенням дати складення у присутності двох і більше службовців місцевого самоврядування відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради, виконавчого апарату районної, обласної ради або структурного підрозділу органу місцевого самоврядування, на посаду в якому її призначено, представників служби персоналу.

3. Підписаний текст Присяги є складовою особової справи службовця місцевого самоврядування. Про складення Присяги робиться запис у трудовій книжці службовця місцевого самоврядування.

4. У разі відмови особи від складення Присяги вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади службовця місцевого самоврядування, і акт про її призначення на посаду скасовується суб’єктом призначення.

5. Порядок складення Присяги виборною посадовою особою місцевого самоврядування визначається статтею 86 цього Закону.

Стаття 41. Особова справа службовця місцевого самоврядування

1. Стосовно кожного службовця місцевого самоврядування ведеться особова справа, складовою якої є особова картка встановленого зразка, в якій зазначаються узагальнені відомості про проходження нею служби, зокрема:

1) прізвище, ім’я, по батькові;

2) дата народження;

3) освіта і спеціальність;

4) відомості про відпустки;

5) інформація про заохочення;

6) інформація про дисциплінарні стягнення та їх зняття;

7) інші відомості (займані посади, категорія та підкатегорія посади, ранг службовця місцевого самоврядування, відомості про складення Присяги службовця місцевого самоврядування, професійний розвиток, результативність службової діяльності тощо);

8) підстава звільнення з посади служби в органах місцевого самоврядування з посиланням на статтю, частину та пункт цього або іншого закону.

2. Ведення особової справи службовця місцевого самоврядування розпочинається одночасно з його вступом на службу в органи місцевого самоврядування.

3. Ведення та зберігання особових справ службовців місцевого самоврядування здійснюються відповідно до Порядку ведення та зберігання особових справ службовців місцевого самоврядування, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Стаття 42. Кадровий резерв

1. Кадровий резерв формується із кандидатів на посади в органі місцевого самоврядування, які мають відкладене право на зайняття посади в органі місцевого самоврядування, передбачене статтею 33 цього Закону. 

2. Протягом одного року з дня зарахування до кадрового резерву кандидат на зайняття посади в органі місцевого самоврядування за рішенням суб’єкта призначення або керівника служби може бути призначений на рівнозначну або нижчу посаду в органі місцевого самоврядуванні з урахуванням його професійної компетентності.

3. Кандидати зараховуються до кадрового резерву терміном на один рік з дня виникнення у особи відкладеного права на зайняття посади в органах місцевого самоврядування.

4. Порядок формування і організація роботи з  кадровим резервом  визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Розділ V

СЛУЖБОВА КАР'ЄРА

Стаття 43. Ранги службовців місцевого самоврядування

1. Ранги службовців місцевого самоврядування є видом спеціальних звань.

2. Встановлюється дев’ять рангів службовців місцевого самоврядування.

3. Присвоюються такі ранги:

1) службовцям місцевого самоврядування, які займають посади категорії І, – 1, 2, 3 ранг;

2) службовцям місцевого самоврядування, які займають посади категорії ІІ, – 3, 4, 5, 6 ранг;

3) службовцям місцевого самоврядування, які займають посади категорії ІІІ, – 6, 7, 8, 9 ранг.

4. Ранги службовцям місцевого самоврядування присвоює суб’єкт призначення або керівником служби.

5. Ранги службовцям місцевого самоврядування присвоюються одночасно з їх призначенням на посаду, а в разі встановлення випробування – після закінчення його строку. Службовцю місцевого самоврядування, який вперше призначається на посаду в органі місцевого самоврядування або на посаду більш високої категорії, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної категорії посад, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

У разі призначення на посаду службовця місцевого самоврядування особи, яка була виборною посадовою особою місцевого самоврядування, такому службовцю присвоюється ранг у межах категорії І з урахуванням стажу служби на посаді виборної посадової особи, необхідного для присвоєння чергового рангу відповідно до абзацу першого частини шостої цієї статті.

У разі призначення на посаду службовця місцевого самоврядування особи, якій присвоєно ранг державного службовця, військове звання, дипломатичний ранг, інше спеціальне звання, такому службовцю присвоюється ранг не нижче його рангу державного службовця або рангу державного службовця, з яким відповідно до законодавства співвідноситься його військове звання, дипломатичний ранг, інше спеціальне звання.

6. Черговий ранг у межах відповідної категорії посад присвоюється службовцю місцевого самоврядування через кожні три роки з урахуванням оцінювання результатів його службової діяльності.

Протягом року після накладення на службовця місцевого самоврядування дисциплінарного стягнення (крім зауваження та дострокового зняття накладеного дисциплінарного стягнення), а також у разі отримання ним негативної оцінки результатів службової діяльності черговий ранг такому службовцю не присвоюється. Такі періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

7. За особливі досягнення або за виконання особливо відповідальних завдань службовцю місцевого самоврядування може бути достроково присвоєно черговий ранг у межах відповідної категорії посад.

Дострокове присвоєння чергового рангу може здійснюватися не раніше ніж через один рік після присвоєння попереднього рангу.

8. За сумлінну службу службовцю місцевого самоврядування у зв’язку з виходом на пенсію присвоюється черговий ранг, у тому числі поза межами відповідної категорії посад.

9. У разі призначення на посаду нижчої категорії або звільнення з посади за службовцем місцевого самоврядування зберігається раніше присвоєний йому ранг.

10. Службовець місцевого самоврядування може бути позбавлений рангу лише за рішенням суду.

11. В особовій справі та трудовій книжці службовця місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння та позбавлення рангу службовця місцевого самоврядування.

Стаття 44. Просування по службі службовця місцевого самоврядування

1. Просування службовця місцевого самоврядування по службі здійснюється шляхом зайняття вищої посади за результатами конкурсу або переведення на вищу посаду відповідно до цього Закону.

2. Просування службовця місцевого самоврядування по службі у тому самому органі місцевого самоврядування або в межах органів місцевого самоврядування, які представляють одну територіальну громаду, не здійснюється протягом року після накладення на нього дисциплінарного стягнення (крім зауваження) або до зняття накладеного дисциплінарного стягнення суб’єктом призначення.

Стаття 45. Управління результативністю службової діяльності

1. З метою підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування здійснюється управління результативністю службової діяльності службовців місцевого самоврядування.

2. На основі завдань, покладених на орган місцевого самоврядування, плану його роботи, а також посадових обов’язків службовцю місцевого самоврядування встановлюються завдання та показники результативності, ефективності, якості їх виконання на відповідний звітний період. Такі завдання мають відображати роль службовця місцевого самоврядування у досягненні цілей органу місцевого самоврядування, на які спрямовано діяльність такого службовця місцевого самоврядування, та способи її досягнення.

Результати службової діяльності службовців місцевого самоврядування щороку підлягають оцінюванню для визначення ступеня досягнення встановлених завдань за показниками результативності, ефективності та якості виконання таких завдань.

3. Оцінювання результатів службової діяльності службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорії І, здійснюється суб’єктом призначення.

Оцінювання результатів службової діяльності службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій ІІ і ІІІ, здійснюється його безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (за наявності).

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується розпорядженням (наказом) суб’єкта призначення, з яким ознайомлюють службовця місцевого самоврядування протягом трьох календарних днів.

4. Службовець місцевого самоврядування має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.

5. За результатами оцінювання службової діяльності службовця місцевого самоврядування йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.

6. Службовці місцевого самоврядування, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності, протягом року з дня затвердження висновку щодо результатів оцінювання їх службової діяльності з відмінною оцінкою можуть бути призначені (переведені) на вищу посаду у тому самому органі місцевого самоврядування в межах займаної категорії посад з урахуванням функціональної спрямованості.

Таке призначення (переведення) здійснюється з урахуванням професійної підготовки та професійних компетентностей службовця місцевого самоврядування та лише за його згодою.

Службовці органу місцевого самоврядування, які отримали відмінні оцінки за результатами оцінювання службової діяльності в поточному році, підлягають преміюванню в однакових відсотках до розміру посадового окладу.

7. Протягом року з дня затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності з негативною оцінкою до такого службовця місцевого самоврядування не застосовуються заходи заохочення та не присвоюється черговий ранг.

Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений службовцем місцевого самоврядування до суду.

8. Порядок оцінювання результатів службової діяльності службовців місцевого самоврядування розробляється з урахуванням Типового порядку оцінювання результатів службової діяльності службовців місцевого самоврядування, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Стаття 46. Управління професійним розвитком службовців місцевого самоврядування

1. Службовцям місцевого самоврядування створюються умови для їх постійного професійного розвитку шляхом професійного навчання (підготовки, підвищення кваліфікації, стажування, самоосвіти) з урахуванням результатів визначення відповідних потреб.

2. Професійне навчання службовців місцевого самоврядування, зокрема у сфері публічного управління та адміністрування, проводиться за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, через систему професійного навчання в закладах освіти, установах, організаціях незалежно від форми власності, що мають право надавати освітні послуги, у тому числі за кордоном.

Положення про систему професійного навчання службовців місцевого самоврядування затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

3. Науково-методичне та експертно-аналітичне забезпечення діяльності системи професійного навчання здійснює установа з особливими умовами навчання, які визначаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

4. Суб'єкт призначення або керівник служби в межах витрат, передбачених на утримання відповідного органу місцевого самоврядування, забезпечує організацію професійного навчання службовців місцевого самоврядування, у тому числі у встановленому порядку закупівлю послуг, необхідних для забезпечення професійного навчання службовців місцевого самоврядування у закладах освіти, установах, організаціях незалежно від форми власності, що мають право надавати освітні послуги, зокрема за кордоном, а також у фізичних осіб.

5. Професійне навчання службовців місцевого самоврядування проводиться протягом проходження служби, а підвищення кваліфікації - не рідше одного разу на три роки.

Потреби у професійному навчанні службовця місцевого самоврядування визначаються його безпосереднім керівником разом з таким службовцем місцевого самоврядування, зокрема з урахуванням результатів оцінювання службової діяльності.

6. Суб'єкт призначення або керівник служби забезпечує професійне навчання службовців місцевого самоврядування, вперше призначених на посаду в органі місцевого самоврядування, протягом року з дня їх призначення.

7. На строк професійного навчання за службовцем місцевого самоврядування зберігаються його посада та середня заробітна плата.

8. З метою професійного розвитку службовця місцевого самоврядування може проводитися його стажування з відривом від служби строком від одного до шести місяців на іншій посаді в іншому органі місцевого самоврядування або за кордоном відповідно до законодавства.

На строк стажування за службовцем місцевого самоврядування зберігаються його посада та середня заробітна плата.

Типовий Порядок стажування службовців місцевого самоврядування визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

9. В органах місцевого самоврядування з метою ознайомлення з функціонуванням служби в органі місцевого самоврядування може здійснюватися стажування громадян з числа молоді, які не перебувають на посадах в органах місцевого самоврядування, строком до шести місяців у порядку, визначеному суб'єктом призначення або керівником служби.

Стаття 47. Індивідуальна програма підвищення рівня професійної компетентності службовця місцевого самоврядування

1. Службовець місцевого самоврядування разом із службою управління персоналом складає індивідуальну програму професійного розвитку службовця місцевого самоврядування, яку погоджує його безпосередній керівник.

2.Порядок складання індивідуальної програми професійного розвитку службовця самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

3. Служба управління персоналом на основі індивідуальних програм професійного розвитку службовців місцевого самоврядування узагальнює їх потреби у професійному навчанні і вносить суб’єкту призначення або керівнику служби пропозиції щодо організації професійного навчання.

Стаття 48. Переведення службовця місцевого самоврядування

1. Службовець місцевого самоврядування з урахуванням його професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу:

1) на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому органі місцевого самоврядування або в межах органів місцевого самоврядування, які представляють одну територіальну громаду, – за рішенням суб’єкта призначення або керівника служби;

2) на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в органах місцевого самоврядування, які представляють інші територіальні громади, – за рішенням суб’єкта призначення в органі місцевого самоврядування, з якого переводиться службовець місцевого самоврядування, та суб’єкта призначення в органі місцевого самоврядування, до якого переводиться службовець місцевого самоврядування.

Службовець місцевого самоврядування може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу на вищу посаду в тому самому органі місцевого самоврядування відповідно до частини шостої статті 45 цього Закону.

2. Переведення здійснюється лише за згодою службовця місцевого самоврядування.

3. У разі переведення службовця місцевого самоврядування на іншу посаду йому виплачується заробітна плата, що відповідає посаді, на яку його переведено.

4. Переведення не може застосовуватися як вид дисциплінарного покарання.

Стаття 49. Службове відрядження

1. Службовець місцевого самоврядування може бути направлений у службове відрядження (далі – відрядження) для виконання своїх посадових обов’язків поза межами постійного місця служби у порядку, затвердженому відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою.

2. Суб’єкт призначення визначає місце, строк відрядження, режим роботи у період відрядження та завдання до виконання.

3. Строк відряджень службовця місцевого самоврядування протягом одного календарного року не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадку наявності його письмової згоди.

4. Службовцю місцевого самоврядування відшкодовуються витрати та надаються інші компенсації у зв’язку з направленням у відрядження у порядку і розмірах, встановлених відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою.

5. За службовцем місцевого самоврядування на строк відрядження зберігаються його посада та заробітна плата.

6. Не допускається направлення у відрядження без їхньої згоди службовців місцевого самоврядування – вагітних жінок, жінок, які мають дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, а також інших службовців місцевого самоврядування, на яких поширюються гарантії, встановлені законодавством про працю.

Стаття 50. Зміна істотних умов служби в органах місцевого самоврядування

1. Підставами для зміни істотних умов служби в органах місцевого самоврядування є:

1) ліквідація або реорганізація органу місцевого самоврядування;

2) зменшення фонду оплати праці органу місцевого самоврядування;

3) скорочення чисельності або штату службовців місцевого самоврядування у зв’язку з оптимізацією структури виконавчих органів ради чи внутрішньої структури окремого органу місцевого самоврядування.

2. Не вважається зміною істотних умов служби в органах місцевого самоврядування зміна назви сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради, виконавчого органу ради, структурного підрозділу у складі органу місцевого самоврядування, посади, не пов’язана із зміною функцій органу місцевого самоврядування та основних посадових обов’язків.

3. Зміною істотних умов служби в органах місцевого самоврядування вважається зміна:

1) належності посади службовця місцевого самоврядування до певної категорії посад;

2) основних посадових обов’язків;

3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;

4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

5) місця розташування органу місцевого самоврядування (у разі його переміщення до іншого населеного пункту).

4. Про зміну істотних умов служби в органах місцевого самоврядування суб’єкт призначення письмово повідомляє службовця місцевого самоврядування не пізніш як за 60 календарних днів до такої зміни, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди службовця місцевого самоврядування на продовження проходження служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку із зміною її істотних умов він подає відповідному суб’єкту призначення заяву про звільнення з посади на підставі пункту 7 частини першої статті 74 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення службовця місцевого самоврядування з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, службовець місцевого самоврядування вважається таким, що погодився на такі зміни.

5. У разі незгоди службовця місцевого самоврядування із зміною істотних умов служби в органах місцевого самоврядування він має право оскаржити відповідне рішення в порядку, визначеному статтею 15 цього Закону.

Стаття 51. Стаж служби в органі місцевого самоврядування

1. Стаж служби в органах місцевого самоврядування дає право на встановлення службовцю місцевого самоврядування надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

2. До стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується:

1) час перебування на посаді службовця місцевого самоврядування відповідно до цього Закону;

2) час перебування на посаді виборної посадової особи місцевого самоврядування;

3) час перебування на керівних посадах і посадах спеціалістів у виконавчих органах асоціацій органів місцевого самоврядування, якщо до цього працівник перебував на службі в органах місцевого самоврядування або на державній службі і після звільнення з посади у зазначених органах повернувся на службу в органи місцевого самоврядування або на державну службу;

4) час навчання особи відповідно до частини п’ятої статті 46 цього Закону з відривом від служби в органах місцевого самоврядування, якщо не пізніше 30 календарних днів після завершення навчання така особа повернулася на службу, крім випадків, установлених законом;

5) час, коли службовець місцевого самоврядування не працював з поважних причин, але залишався у трудових відносинах з органом місцевого самоврядування;

6) час, який зараховується до стажу державної служби.

3. Стаж служби в органах місцевого самоврядування обчислюється у днях, місяцях і роках.

Стаття 52. Правила внутрішнього службового розпорядку органів місцевого самоврядування

1. Правилами внутрішнього службового розпорядку органів місцевого самоврядування визначаються:

1) початок та кінець робочого часу службовця місцевого самоврядування;

2) перерви для відпочинку;

3) умови та порядок перебування службовця місцевого самоврядування в службових приміщеннях органів місцевого самоврядування у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу;

4) порядок доведення до відома службовця місцевого самоврядування розпоряджень, наказів та доручень керівників, актів органів місцевого самоврядування та актів органів державної влади, інших державних органів;

5) загальні інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки;

6) загальні правила етичної поведінки в органах місцевого самоврядування;

7) порядок повідомлення службовцем місцевого самоврядування про його відсутність на службі;

8) порядок прийняття та передачі справ і майна службовцем місцевого самоврядування;

9) інші положення, що не суперечать законодавству.

2. Правила внутрішнього службового розпорядку органів місцевого самоврядування затверджуються сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

3. Правила внутрішнього службового розпорядку органів місцевого самоврядування доводяться до відома всіх службовців місцевого самоврядування відповідних органів під підпис.

Розділ VI

ОПЛАТА ПРАЦІ, ЗАОХОЧЕННЯ І СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ

Стаття 53. Оплата праці службовців місцевого самоврядування

1. Держава визначає загальні вимоги до встановлення умов оплати праці службовців місцевого самоврядування та мінімальні посадові оклади службовців місцевого самоврядування.

2. Сільські, селищні, міські, районні, районні у місті, обласні ради встановлюють умови оплати праці службовців місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов та можливостей відповідних місцевих бюджетів, виходячи з необхідності забезпечення добору та збереження висококваліфікованого персоналу.

3. Заробітна плата службовця місцевого самоврядування складається з:

1) посадового окладу;

2) надбавки за вислугу років;

3) надбавки за ранг службовця місцевого самоврядування;

4) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього службовця місцевого самоврядування;

5) виплати за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою службовця місцевого самоврядування;

6) премії (у разі встановлення).

4. Службовцю місцевого самоврядування можуть встановлюватися:

1) премія на підставі висновку, що містить відмінну оцінку результатів його службової діяльності;

2) місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску службовця місцевого самоврядування в загальний результат роботи органу місцевого самоврядування.

5. Встановлення посадового окладу, надбавок, виплат, премій службовцю місцевого самоврядування здійснюється суб’єктом призначення або керівником служби відповідно до цього Закону та рішень сільської, селищної, міської, районної, районної у місті, обласної ради.

Стаття 54. Групи органів місцевого самоврядування за оплатою праці та схеми посадових окладів службовців місцевого самоврядування

1. З метою розмежування умов встановлення посадових окладів службовців місцевого самоврядування органи місцевого самоврядування поділяються на такі групи за оплатою праці:

1) І група – Київська та Севастопольська міські, обласні ради;

2) ІІ група – міські (міст з чисельністю населення понад 200 тисяч осіб) ради та їх виконавчі органи;

3) ІІІ група – міські (міст обласного і республіканського Автономної Республіки Крим значення з чисельністю населення до 200 тисяч осіб), районні у місті ради та їх виконавчі органи, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (крім міських рад та їх виконавчих органів, віднесених до ІІ групи), які представляють об’єднані територіальні громади;

4) ІV група – міські (міст районного значення), селищні (селищ – центрів районів) ради та їх виконавчі органи (крім віднесених до ІІІ групи), районні ради;

5) V група – сільські, селищні ради та їх виконавчі органи (крім віднесених до ІІІ і ІV груп).

2. Схема посадових окладів службовців місцевого самоврядування складається з мінімального посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ, та міжпосадових співвідношень такого посадового окладу з іншими посадовими окладами.

3. Схема посадових окладів службовців місцевого самоврядування затверджується відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою за пропозицією відповідно сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради, виходячи з того, що:

1) у І групі органів місцевого самоврядування за оплатою праці:

а) мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у цій групі, не може бути меншим двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;

б) максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії І у цій групі, не може більш як у 5,5 раза перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у цій групі;

2) у ІІ групі органів місцевого самоврядування за оплатою праці:

а) мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у цій групі, не може бути меншим двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;

б) максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії І у цій групі, не може більш як у 5 разів перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у цій групі;

3) у ІІІ групі органів місцевого самоврядування за оплатою праці:

а) мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у цій групі, не може бути меншим двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;

б) максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії І у цій групі, не може більш як у 4,5 раза перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у цій групі;

4) у ІV групі органів місцевого самоврядування за оплатою праці:

а) мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у цій групі, не може бути меншим двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;

б) максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії І у цій групі, не може більш як у 3 рази перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у цій групі;

5) у V групі органів місцевого самоврядування за оплатою праці:

а) мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у цій групі, не може бути меншим двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року;

б) максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії І у цій групі, не може більш як у 2,5 раза перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у цій групі;

6) в усіх групах органів місцевого самоврядування за оплатою праці:

а) максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ, не може перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІ у відповідній групі;

б) мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІ, встановлюється не менш як на 30 відсотків вищим за мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у відповідній групі;

в) максимальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІ, не може перевищувати мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії І у відповідній групі;

г) мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії І, встановлюється не менш як у 2 рази вищим за мінімальний розмір посадового окладу службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії ІІІ у відповідній групі.

4. У разі невнесення сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради пропозиції, передбаченої частиною третьою цієї статті, схема посадових окладів службовців місцевого самоврядування затверджується відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою під час розгляду проекту місцевого бюджету на наступний рік.

Стаття 55. Надбавки, виплати, премії та компенсації

1. Надбавка за вислугу років встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу службовця місцевого самоврядування за кожний рік стажу служби в органах місцевого самоврядування, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

2. Розміри надбавок за ранги службовців місцевого самоврядування визначаються відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою, виходячи з розмірів надбавок за ранги державних службовців, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

3. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього службовця місцевого самоврядування встановлюється суб'єктом призначення або керівником служби службовцю місцевого самоврядування за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього службовця місцевого самоврядування.

4. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою службовця місцевого самоврядування встановлюється керівником служби за поданням безпосереднього керівника службовцю місцевого самоврядування або службовцям місцевого самоврядування, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою.

5. Премії службовцям місцевого самоврядування встановлюються в межах фонду преміювання відповідно до положення про преміювання.

6. Положення про преміювання службовців місцевого самоврядування затверджується відповідною сільською, селищною, міською, районною, районною у місті, обласною радою.

Стаття 56. Заохочення службовців місцевого самоврядування

1. За бездоганну та ефективну службу в органах місцевого самоврядування, за особливі заслуги до службовців місцевого самоврядування можуть застосовуватися такі види заохочень:

1) подяка суб’єкта призначення, що оголошується під час офіційного заходу;

2) дострокове присвоєння службовцю місцевого самоврядування рангу в порядку, визначеному цим Законом;

3) відзнака або нагорода, запроваджена відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою (місцева відзнака або нагорода);

4) урядова відзнака або нагорода;

5) державна нагорода.

2. Заохочення не застосовуються до службовця місцевого самоврядування протягом року з дня затвердження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності з негативною оцінкою та/або протягом строку дії дисциплінарного стягнення (крім зауваження).

Стаття 57. Соціально-побутове забезпечення службовців місцевого самоврядування

1. Службовцю місцевого самоврядування, який потребує поліпшення житлових умов, може надаватися службове житло в порядку, визначеному відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою.

2. Службовцю місцевого самоврядування може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються відповідною сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою.

Розділ VII

 РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ СЛУЖБОВЦІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. ВІДПУСТКИ

Стаття 58. Робочий час і час відпочинку службовця місцевого самоврядування

1. Тривалість робочого часу службовця місцевого самоврядування становить 40 годин на тиждень.

2. Для службовців місцевого самоврядування установлюється п’ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

3. За згодою суб’єкта призначення або керівника служби для службовця місцевого самоврядування може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, одинокого службовця місцевого самоврядування, який має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, у тому числі яка перебуває під його опікою, або який доглядає за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, суб’єкт призначення або керівник служби зобов’язаний установити для них неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в такому разі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу.

4. Для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань службовці місцевого самоврядування, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі розпорядження (наказу) суб’єкта призначення або керівника служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов’язані з’явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) службовцям місцевого самоврядування надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами службовців місцевого самоврядування.

Забороняється залучати до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років. Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину з інвалідністю, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їхньою згодою. Залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт можливе лише за їхньою згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

5. Тривалість роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час не повинна перевищувати для кожного службовця місцевого самоврядування чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

6. Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня.

Стаття 59. Щорічні основні, додаткові та інші відпустки службовців місцевого самоврядування

1. Службовцю місцевого самоврядування надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Загальна тривалість використаних службовцем місцевого самоврядування частин щорічної відпустки не повинна бути менше ніж 14 календарних днів. За решту днів щорічних відпусток та/або їх частин, що не були використані  службовцем місцевого самоврядування протягом 12 місяців після закінчення робочого року, за який надані ці відпустки, йому виплачується грошова компенсація. 

Така компенсація виплачується в першому місяці чергового робочого року.

2. За кожний рік служби в органах місцевого самоврядування після досягнення п’ятирічного стажу служби службовцю місцевого самоврядування надається один календарний день щорічної додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

3. Щорічні відпустки надаються службовцю місцевого самоврядування у порядку та на умовах, визначених законодавством про працю, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

4. Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток надаються службовцям органів місцевого самоврядування відповідно до закону.

5. Службовцю місцевого самоврядування надається відпустка без збереження заробітної плати на час участі у виборчому процесі у порядку, визначеному статтею 14 цього Закону.

Стаття 60. Відкликання службовців місцевого самоврядування із щорічних відпусток

1. Для виконання невідкладних завдань службовці місцевого самоврядування, які займають посади категорії "І", можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки, передбаченої частиною першою статті 59 цього Закону, за розпорядженням суб’єкта призначення, а службовці місцевого самоврядування, які займають посади категорій "ІІ" і "ІІІ", - за розпорядженням (наказом) суб’єктом призначення або керівника служби. 

Порядок відкликання службовців місцевого самоврядування затверджується сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою.

Розділ VIII

ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СЛУЖБОВЦІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 61. Підстави для притягнення службовця місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності

1. За невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері служби в органах місцевого самоврядування, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни службовець місцевого самоврядування притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

2. Для службовців місцевого самоврядування можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.

3. Підставою для притягнення службовця місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні службовцем місцевого самоврядування своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за який до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

4. Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги, якщо відповідна дія або бездіяльність не передбачена пунктами 2–14 цієї частини;

2) порушення правил етичної поведінки службовців місцевого самоврядування;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу, територіальних громад та їхніх символів, місцевого самоврядування;

4) дії, що шкодять авторитету служби в органах місцевого самоврядування;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, розпоряджень, наказів та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку, крім дій або бездіяльності, визначених пунктом 2 цієї частини;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості службовця місцевого самоврядування;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

10) подання під час вступу на службу в органи місцевого самоврядування недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення суб’єкту призначення про виникнення відносин прямої підпорядкованості між службовцем місцевого самоврядування та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул службовця місцевого самоврядування (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява службовця місцевого самоврядування на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

14) прийняття службовцем місцевого самоврядування необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне використання цього майна або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

5. Службовець місцевого самоврядування не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минув один місяць з дня, коли суб’єкт призначення дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності службовця місцевого самоврядування чи перебування його у відпустці або у відрядженні, або якщо минуло шість місяців після вчинення такого дисциплінарного проступку.

Стаття 62. Види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування

1. До службовця місцевого самоврядування може бути застосовано один з таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади.

2. Суб’єкт призначення або керівник служби  може обмежитися зауваженням службовцю місцевого самоврядування у разі вчинення таким службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2, 5, 6 частини четвертої статті 61 цього Закону.

3. Суб’єкт призначення може оголосити службовцю місцевого самоврядування догану у разі вчинення таким службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4–7, 9 та 12 частини четвертої статті 61 цього Закону.

4. Суб’єкт призначення може попередити службовця місцевого самоврядування про неповну службову відповідність у разі вчинення таким службовцем дисциплінарних проступків, передбачених:

1) пунктами 2 і 8 частини четвертої статті 61 цього Закону;

2) пунктами 4 і 5 частини четвертої статті 61 цього Закону – протягом року після оголошення такому службовцю догани, якщо вона не була знята в установленому порядку.

5. Службовця місцевого самоврядування може бути звільнено з посади у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених:

1) пунктами 1, 3, 10, 11, 13 частини четвертої статті 61 цього Закону;

2) пунктами 6, 7, 9, 12 частини четвертої статті 61 цього Закону – протягом року після оголошення такому службовцю догани, якщо вона не була знята в установленому порядку;

3) пунктами 2, 4, 5, 8 частини четвертої статті 61 цього Закону – протягом року після попередження такого службовця про неповну службову відповідність, якщо воно не було знято в установленому порядку.

6. Суб’єкт призначення може попередити службовця місцевого самоврядування про неповну службову відповідність або звільнити його з посади у разі вчинення таким службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 14 частини четвертої статті 51 цього Закону.

7. Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2–4 частини першої цієї статті, накладаються суб’єктом призначення виключно за поданням дисциплінарної комісії.

8. За кожний дисциплінарний проступок на службовця місцевого самоврядування може бути накладено лише одне дисциплінарне стягнення.

Стаття 63. Обставини, що пом'якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність

1. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер і тяжкість дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, ступінь вини службовця місцевого самоврядування.

2. Обставинами, що пом’якшують дисциплінарну відповідальність службовця місцевого самоврядування, є:

1) усвідомлення та визнання своєї вини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

3. Під час накладення дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом’якшують відповідальність службовця місцевого самоврядування.

4. Обставинами, що обтяжують дисциплінарну відповідальність службовця місцевого самоврядування, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно протягом року, крім випадку дострокового зняття попереднього дисциплінарного стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого службовця місцевого самоврядування, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, територіальних громад, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння значних збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.

Стаття 64. Дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ та її повноваження

1. Для розгляду дисциплінарних справ у випадках, визначених цим Законом, суб’єктом призначення утворюється дисциплінарна комісія.

2. Дисциплінарна комісія утворюється у складі не менше п’яти членів, а у сільських радах та їх виконавчих органах із загальною чисельністю службовців місцевого самоврядування до п’яти осіб – не менше трьох членів.

3. До складу дисциплінарної комісії включаються службовці місцевого самоврядування, у тому числі з інших органів місцевого самоврядування, представники виборного органу первинної профспілкової організації (за наявності) з числа службовців місцевого самоврядування.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися науковці, фахівці, експерти, представники громадських об’єднань, які мають досвід служби в органах місцевого самоврядування, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об’єднань у складі дисциплінарної комісії не може становити більше двох осіб.

До складу дисциплінарної комісії включається щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту рівня магістра та досвід роботи за фахом.

До складу дисциплінарної комісії не можуть включатися виборні посадові особи місцевого самоврядування, депутати місцевих рад, народні депутати України, керівник служби, особи, які обіймають посади в керівних органах політичної партії, її обласних, міських, районних організаціях і первинних осередках та інших структурних утвореннях, передбачених статутом політичної партії, крім сільських рад та їх виконавчих органів із загальною чисельністю службовців місцевого самоврядування до п’яти осіб.

4. Строк повноважень дисциплінарної комісії, що розглядає дисциплінарні справи стосовно службовців місцевого самоврядування, які займають посади категорій ІІ і ІІІ, становить три роки, крім дисциплінарної комісії у сільській раді та її виконавчих органах, що може утворюватися окремо для розгляду кожної дисциплінарної справи.

Для розгляду дисциплінарної справи стосовно службовця місцевого самоврядування, який займає посаду категорії І, дисциплінарна комісія утворюється окремо для кожної дисциплінарної справи.

5. Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час розгляду дисциплінарної справи, до прийняття суб’єктом призначення рішення у дисциплінарній справі, крім випадків, передбачених законом.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії бере участь у розгляді дисциплінарної справи стосовно свого безпосереднього керівника, такий член дисциплінарної комісії не може брати участі в голосуванні за подання дисциплінарної комісії у такій справі.

Повноваження члена дисциплінарної комісії зупиняються на строк розгляду такою комісією дисциплінарної справи стосовно нього.

6. Члени дисциплінарної комісії (крім тих, які працюють на постійній основі в органах місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади) на час засідань дисциплінарної комісії, а також для здійснення повноважень в інших випадках звільняються від виконання виробничих або службових обов’язків з відшкодуванням їм середньої заробітної плати за основним місцем роботи та інших витрат, пов’язаних з виконанням обов’язків члена дисциплінарної комісії, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

7. Члени дисциплінарної комісії обирають із свого складу голову та секретаря дисциплінарної комісії.

8. Засідання дисциплінарної комісії є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин від загального складу комісії.

9. Дисциплінарна комісія та її члени мають право:

1) отримувати пояснення від службовця місцевого самоврядування, який притягається до дисциплінарної відповідальності;

2) отримувати від виборних посадових осіб, службовців місцевого самоврядування, інших працівників органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та їх працівників, фізичних осіб усні чи письмові пояснення;

3) отримувати консультації спеціалістів з питань дисциплінарної справи;

4) ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місце відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати їх до матеріалів дисциплінарної справи;

5) отримувати від юридичних осіб та їх працівників, фізичних осіб інформацію, пов’язану з дисциплінарною справою, на підставі запиту відповідного суб’єкта призначення.

10. Результатом розгляду дисциплінарної справи дисциплінарною комісією є її подання суб’єкту призначення, яке приймається більшістю голосів від загального складу дисциплінарної комісії. Подання дисциплінарної комісії має рекомендаційний характер для суб’єкта призначення.

11. Подання дисциплінарної комісії повинно містити висновок про наявність чи відсутність у діях службовця місцевого самоврядування дисциплінарного проступку, підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, встановлені обставини, які можуть вплинути на прийняття рішення у справі.

12. Подання дисциплінарної комісії підписується головою комісії, а в разі його відсутності – іншим уповноваженим дисциплінарною комісією членом комісії. Протоколи засідань дисциплінарної комісії підписуються головою і секретарем комісії, а у разі їх відсутності – іншими уповноваженими дисциплінарною комісією членами комісії.

Стаття 65. Порядок здійснення дисциплінарного провадження

1. Суб’єкт призначення за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку службовця місцевого самоврядування, повинен відкрити дисциплінарну справу і витребувати у такого службовця письмове пояснення.

2. Якщо суб’єкт призначення за результатами розгляду письмових пояснень службовця місцевого самоврядування не закриває дисциплінарну справу або не оголошує службовцю місцевого самоврядування зауваження у випадках, коли це допускається, він передає дисциплінарну справу на розгляд дисциплінарної комісії.

Стаття 66. Відсторонення службовця місцевого самоврядування від виконання посадових обов'язків

1. На час розгляду дисциплінарної справи службовець місцевого самоврядування може бути відсторонений суб’єктом призначення від виконання посадових обов’язків із збереженням середньої заробітної плати.

2. Під час відсторонення від виконання посадових обов’язків службовець місцевого самоврядування зобов’язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти розгляду дисциплінарної справи.

3. Строк відсторонення службовця місцевого самоврядування від виконання посадових обов’язків не може перевищувати один місяць. У разі продовження збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та існування обставин, передбачених частиною другою цієї статті, за поданням дисциплінарної комісії строк відсторонення може бути продовжений особою, яка прийняла відповідне рішення, але не більш як до двох місяців.

4. У разі закриття дисциплінарного провадження без притягнення службовця місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності йому оплачується у розмірі середньої заробітної плати час відсторонення від виконання посадових обов’язків в установленому порядку.

Якщо за результатами розгляду дисциплінарної справи службовця місцевого самоврядування притягнуто до дисциплінарної відповідальності оплата часу відсторонення від виконання посадових обов’язків не здійснюється.

5. Під час відсторонення службовця місцевого самоврядування від виконання посадових обов’язків мають бути забезпечені умови, що унеможливлюють перешкоджанню об’єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку. При цьому такий службовець місцевого самоврядування зобов’язаний сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.

Стаття 67. Гарантії прав службовців місцевого самоврядування  під час застосування дисциплінарного стягнення