Використання підприємцем основних засобів: коли включати до витрат?

Основні засоби – це матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20 тис. грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) ( п.п.14.1.138 ст. 14 ПКУ).

Об’єктом оподаткування підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого підприємця (п. 177.2 ст. 177 ПКУ).

До складу витрат не включаються (п.п. 177.4.5 ст. 177 ПКУ):

• витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такого підприємця;
• витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
• витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим – десятим п.п. 177.4.6 ст. 177 ПКУ;
• документально не підтверджені витрати.

Підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат (п.п. 177.4.6 ст. 177 ПКУ) .

При цьому амортизації підлягають:

• витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
• витрати на самостійне виготовлення основних засобів, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту).

Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:

• проведення поточного ремонту;
• ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).

Не підлягають амортизації такі основні засоби:

• земельні ділянки;
• об’єкти житлової нерухомості;
• легкові автомобілі.

Підприємець на загальній системі оподаткування має право (за власним бажанням) включити до складу витрат звітного періоду вартість поточного ремонту використаних у господарській діяльності лише тих основних засобів, які підлягають амортизації.

При цьому такі основні засоби як земельні ділянки, об’єкти житлової нерухомості, легкові автомобілі не підлягають амортизації.

Підприємство – єдинник виплачує дохід із джерелом походження з України нерезиденту: які наслідки?

Суб’єкти господарювання-юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ  (абз. другий п.п. 133.1.1 ст. 133 ПКУ).

Резидент, у тому числі фізична особа-підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа-підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом, утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, за ставкою в розмірі 15% їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України (абз. перший п.п. 141.4.2 ст. 141 ПКУ).

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Сума податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам, нарахованих за звітний (податковий) період, відображається у рядку 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом МФУ від 20.10.2015 № 897 зі змінами.

Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, здійснюється у додатку ПН до рядка 23 ПН Декларації.

Для суб’єктів господарювання-юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 ПКУ, встановлено річний податковий (звітний) період (п.п. «ґ» п. 137.5 ст. 137 ПКУ).

Отже, у разі виплати на користь нерезидента будь-якого доходу (прибутку) з джерелом походження з України юридичні особи – платники єдиного податку повинні:

- утримувати й перераховувати до відповідного бюджету податок з доходів нерезидента,

- а також за підсумками податкового (звітного) року протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного (податкового) року, подавати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію із заповненням рядка 23 ПН та Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (таблицю 1) як додаток до неї.

Інші показники Декларації не заповнюються та інші додатки до Декларації (у т. ч. фінансова звітність) не подаються.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: збір щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках

Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування Збору таких ставок:

•           9% – щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України (абз. другий п.п. 8.2 підрозд. 9⁴ розд. XX ПКУ).

•           як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (абз. п’ятий п.п. 8.2 підрозд. 9⁴ розд. XX ПКУ).

•           тимчасово з 01.09.2021 року по 01.03.2022 року ставка Збору застосовується у розмірі 7%. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно (п. 19 підрозд. 9⁴ розд. XX  ПКУ).

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» (https://bit.ly/3DqKQvB) розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування коштів, розміщених на депозитному банківському рахунку

Добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, та/або які не були задекларовані в порушення законодавства, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року (п. 1 підрозд. 9⁴ розд. XX ПКУ).

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути активи, що належать декларанту на праві власності і знаходяться на території України та/або за її межами станом на дату подання декларації, зокрема:

- валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках),

- національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі,

- та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад),

- кошти, позичені третім особам за договором позики, оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи (п.п. «а» п. 4 підрозд. 9⁴ розд. XX ПКУ).

Отже, якщо фізична особа володіє коштами, які розміщенні на депозитному (вкладному) банківському рахунку, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори, то така особа має можливість задекларувати такі кошти шляхом подання Декларації та сплатити збір з одноразового добровільного декларування за відповідною ставкою.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» (https://bit.ly/3DqKQvB) розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: сплата збору звільняє від відповідальності

У разі сплати декларантом у повному обсязі суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, у тому числі донарахування грошового зобов’язання, у випадках, передбачених цим підрозділом, звільняє такого декларанта (п. 12 підрозд. 94 розділу ХХ ПКУ):

- від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,

- та від обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в такій декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 1 січня 2021 року.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» (https://bit.ly/3DqKQvB) розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування: відповідальність у разі несплати збору при його розстроченні

У разі сплати декларантом, який обрав ставку податку із розстроченням сплати трьома рівними частинами першої частини податкового зобов’язання такий платник:

- не може бути притягнутий до відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи,

- та тимчасово звільняється від виконання обов’язку нарахування та сплати податків і зборів щодо доходів, які стали джерелом одержання (набуття) активів, зазначених таким декларантом в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (у межах складу і вартості активів, зазначених в такій декларації як об’єкт і база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування), що мали місце у будь-якому з податкових періодів до 1 січня 2021 року.

У разі несплати (несвоєчасної сплати) другої чи третьої частини податкового зобов’язання:

- декларант притягується до відповідальності

- та вважається таким, що має обов’язок нарахування та сплати податків і зборів щодо зазначених доходів на загальних підставах, а розмір сплаченої частини податкового зобов’язання вважається помилково сплаченим.

Детальніше з порядком одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитися за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya.

ДПС України на офіційному вебпорталі у банері «Одноразове добровільне декларування» (https://bit.ly/3DqKQvB) розміщено приклади заповнення одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

До уваги платників

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала відповіді на запитання:

1.  «Які активи не можуть бути об’єктами декларування зі збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?».

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/515179.html

2. «Як декларанту розрахувати базу для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо нерухомого, рухомого майна, корпоративних прав, цінних паперів, права на отримання дивідендів, процентів інших активів?».

Ознайомитись з відповіддю можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/514614.html

До уваги платників: інформаційні відеоролики ДПС щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що Державна податкова служба України започаткувала серію інформаційних роликів щодо одноразового (спеціального) добровільного декларування.

У першому випуску роз’яснюється скільки триватиме кампанія з одноразового декларування, її особливості, які активи фізичної особи підлягають декларуванню, хто може скористатися так званою податковою амністією, ставки збору тощо.

Ознайомитись з відеороликом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/514442.html

У другому випуску начальник відділу з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб Департаменту податкового адміністрування ДПС Владислав Воінов розповість про три типи одноразової декларації.

З інформаційним відеороликом щодо типів одноразових декларацій з одноразового (спеціального) добровільного декларування можна ознайомитись за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/514461.html.

У черговому третьому відеоролику роз’яснюється-які активи не декларуються.

Які активи потрібно декларувати, а які ні – розповість начальник відділу з питань одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб Департаменту податкового адміністрування ДПС Владислав Воінов.

Ознайомитись з відеороликом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/516831.html

Програмні РРО: засвідчення відкриття зміни

Програмний РРО реєструється на окрему господарську одиницю, реквізити якої зазначаються у розрахунковому документі (чеку).

Касир, що здійснює розрахункові операції засобами такого ПРРО, має засвідчувати відкриття зміни, проведення розрахункової операції:

- шляхом накладання на повідомлення про відкриття зміни, розрахунковий документ/Z-звіт свого електронного підпису або електронної печатки суб’єкта господарювання, на якого зареєстровано ПРРО (J/F1391802).

До уваги платників податків

Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє, що ДПС України на офіційному вебпорталі опублікувала інформаційне роз’яснення  «Щодо відображення у фіскальних чеках реквізитів марки акцизного податку на алкогольні напої при продажу алкогольних коктейлів та алкогольних напоїв на розлив».

Ознайомитись з інформацією можна за посиланням: https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/512778.html

Штриховий код марки акцизного податку на алкогольні напої у фіскальному чеку РРО

Наказом МФУ від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів», який набув чинності 01.07. 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чеку на товари (послуги) та фіскального касового чеку видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством.

Також передбачено, що:

- до 01 жовтня 2021 року вимоги до форми і змісту розрахункових документів в частині цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої не поширюються на розрахункові документи, що створюються РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій до дня набрання чинності цим наказом;

- до 01 жовтня 2021 року РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за наявності технічних можливостей повинні бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів, відповідно до наказу №329.

Разом з тим, порядком проведення розрахунків, який визначений статтею 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не передбачено обов’язку для суб’єктів господарювання при реєстрації  розрахункових операцій зазначати у розрахункових документах цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

З 01 жовтня 2021 року підстав для застосування до таких суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за видачу розрахункового документа без зазначення цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої у податкових органів не виникне.

Використання РРО: випадки, коли необхідно здійснити перереєстрацію

• У разі перереєстрації з метою використання РРО в іншій господарській одиниці суб’єктом господарювання надаються:

• реєстраційна заява з позначкою «Перереєстрація»;
• реєстраційне посвідчення.

Після отримання належним чином оформлених документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до даних інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС, розміщує в Електронному кабінеті в електронній формі та/або видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

• У разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера), або сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстраційного посвідчення, втрати або непридатності його для використання, суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни або інші підстави для заміни реєстраційного посвідчення, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

- реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації;

-  реєстраційне посвідчення.

Після отримання документів у разі відсутності підстав для відмови посадова особа контролюючого органу не пізніше двох робочих днів з дня подання реєстраційної заяви проводить перереєстрацію РРО шляхом внесення змін до інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС та видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення.

• У разі змін даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються в реєстраційному посвідченні та пов’язані з перейменуванням районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об’єктів топоніміки населених пунктів за рішенням органів місцевого самоврядування, суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО:

- реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація»

- реєстраційне посвідчення.

Після отримання такої заяви контролюючий орган видає суб’єкту господарювання нове реєстраційне посвідчення. З моменту видачі нового реєстраційного посвідчення попереднє реєстраційне посвідчення вважається таким, що втратило чинність.

• У разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація РРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.

Зазначений порядок визначений п. 1, п. 2, п. 4 глави 3 розд. II «Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)», затвердженого наказом МФУ від 14.06.2016 № 547).

Коли підприємці - єдинники можуть не застосовувати РРО?

З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

• реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

Постановою КМУ від 16.03.2017  № 231 затверджений перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.

• реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

Визначення виробів медичного призначення та лікарських засобів регулюється Законом України від 04.04.1996 № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я».

• реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;

•  при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в 2021 році - 1 млн 320 тис грн).

З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП - платників єдиного податку першої групи).

Зазначена норма передбачена п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

Як через Електронний кабінет повернути з бюджету помилково або надміру сплачені суми?

Помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Для повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів:

- на поточний рахунок платника податків в установі банку;

- на єдиний рахунок (у разі його використання);

- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

- повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Платник податків має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету.

Вхід до Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності».

На офіційному вебпорталі ДПС оприлюднено проєкт наказу МФУ щодо обліку платників податків і зборів

На офіційному web-порталі Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) у підрозділі «Проєкти регуляторних актів» розділу «Діяльність» розміщено проєкт наказу МФУ «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України».

Ознайомитись з проєктом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/76512.html

Зауваження та пропозиції до Проєкту наказу приймаються за адресами:

- Державна податкова служба України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, Департамент електронних сервісів, e-mail: oblik@tax.gov.ua;

- Державна регуляторна служба України, вул. Арсенальна, 9/11, м. Київ, 01011.

Закінчується дія кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів: як повторно їх сформувати за електронним запитом

Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом можна здійснити On-line:

- на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС за посиланням: Головна/«Повторне (дистанційне) формування сертифікатів за електронним запитом»/ On-line (https://acskidd.gov.ua/manage-certificates)

 - або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть лише ті користувачі, які мають:

• чинні сертифікати (наприклад до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);
• незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);
• особистий ключ, доступний лише користувачу та не є скомпрометованим.

Строк чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, становить 2 (два) роки з моменту їх формування.

Не пізніше дня, що передує дню закінчення строку чинності кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів, отриманих від Надавача, користувач може повторно (дистанційно) сформувати сертифікати за електронним запитом On-line або за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1».

З метою уникнення помилок при повторному (дистанційному) формуванні сертифікатів за електронним запитом рекомендуємо здійснювати дане формування за декілька днів до закінчення строку чинності сертифікатів.

Перевірити термін дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа можна на офіційному інформаційному ресурсі Надавача (https://acskidd.gov.ua).

На офіційному вебпорталі ДПС оприлюднено проєкт наказу МФУ щодо подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках

На офіційному вебпорталі Державної податкової служби України (www.tax.gov.ua) у розділі «Проекти регуляторних актів» розміщено проєкт наказу МФУ «Про затвердження Змін до Порядку подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів».

Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань можна надсилати на адресу розробника (Державна податкова служба України): поштову – 04655, м. Київ, Львівська площа, 8, та електронну – s.savitska@tax.gov.ua.

Ознайомитись з проєктом можна за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2021-rik/76493.html.

Подання платниками єдиного податку декларації через Електронний кабінет

На офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів розміщені електронні форми Декларації:

• за ідентифікатором форми F0103405 (у якого податковий (звітний) період рік);
•  за ідентифікатором форми F0103307 (у якого податковий (звітний) період квартал).    

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

Робота у приватній частині (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису.

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати податкову звітність.

При створенні Декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (F0103405/F0103307) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

Електронний документообіг між платником податків та податковою: підстави для припинення

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог Законів № 851 від 22.05.2003 та № 2155 від 05.10.2017.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється виключно у випадках:

• отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника платника податків;

• отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про зміну керівника платника податків;

• отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи;

• наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи;

• наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків у зв’язку зі смертю.