Хронологія Революції Гідності
Хронологія Революції Гідності.
21 листопада 2013. Початок.
Прем’єр-міністр М. Азаров несподівано оголошує про рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. На знак протесту ввечері близько 2 тисяч осіб вперше збираються біля стели на Майдані Незалежності в Києві.
► Детальніше: "Євромайдан. Передумови і початок".
24 листопада 2013.
В Києві відбулася хода "За Європейську Україну!" і велике віче на Майдані Незалежності, найбільше з часів Помаранчевої Революції. Участь у ньому прийняли за різними оцінками від 60 до 150 тисяч людей. Масштабні мітинги проходять також в багатьох українських містах.
26 листопада 2013. Студентський страйк.
Початок студентського попереджувального страйку. Ввечері відбулося об’єнання двох майданів – громадсько-студентського і політичного. Протестувальники з Європейської площі без партійної символіки та з великими прапорами України та ЄС перейшли на Майдан Незалежності.
30 листопада 2013. Розгін Євромайдану.
Близько 4-ї години ночі бійці спецпідрозділу «Беркут» жорстоко і криваво розігнали протестувальників, переважно студентів, які лишилися тієї ночі чергувати на Майдані Незалежності. Внаслідок розгону офіційно постраждали 94 особи. Цим фактично закінчився період Євромайдану і почалася Революція Гідності.
► Детальніше: "Розгін Євромайдану".
1 грудня 2013. Банкова.
На вулиці Києва виходять за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн протестувальників, на Майдані Незалежності проходить велике віче. Майданівці займають Будинок профспілок і будівлю КМДА. Ввечері відбулися сутички протестувальників з міліцією на вул. Банковій біля Адміністрації Президента та жорстоке побиття «беркутівцями» майданівців, внаслідок якого було травмовано 112 активістів і 45 журналістів.
8 грудня 2013. "Марш мільйонів".
В Києві пройшов «Марш мільйонів». На Майдані Незалежності відбулось Народне Віче, в якому прийняло участь понад мільйон осіб. Було прийнято рішення про початок блокування Адміністрації Президента, будівлі Уряду та інших установ. В Києві активісти зносять пам’ятник Леніну.
11 грудня 2013. Перший штурм.
Майдан відбив першу спробу штурму, яку вночі здійснили бійці спецпідрозділу «Беркут» та ВВ. Того ж дня, близько 9-ї ранку силовики здійснили невдалу спробу захопити контрольовану майданівціями КМДА.
25 грудня 2013. Жорстоке побиття Тетяни Чорновіл.
На трасі Київ-Бориспіль, в селі Гора під Києвом, жорстоко побили журналістку і активістку Тетяну Чорновол – автора резонансних репортажів і про маєтки і статки високопосадовців, у т. ч. "Межигір’я" В. Януковича.
29 грудня 2013. «Марш на Межигір’я».
Відбувся мирний автопробіг під назвою «Марш на Межигір’я», організований активістами, зокрема представниками «Автомайдану», до резиденції президента В. Януковича в Межигір’ї.
16 січня 2014. «Диктаторські закони».
Прийняття з грубим порушенням регламенту і законодавчої процедури так званих «диктаторських законів», що обмежували конституційні права і свободи громадян. Передусім вони стосувалися свободи мирних зібрань і обмеження свободи слова в ЗМІ та Інтернеті, а також надавали органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту і мали на меті криміналізувати опозицію та громадянське суспільство.
Більшість законів, ухвалених 16 січня, набрали чинності наступного дня після публікації в офіційних виданнях - 22 січня 2014. Майдан відповів мобілізацією та радикалізацією протесту.
19 січня 2014. «Вогнехреща!»
19 січня 2014 р. стало переломним днем, коли мирний протест проти чинної влади перейшов у відкрите збройне протистояння на вул. М. Грушевського. Зранку в Києві на Народному Вічі зібрались десятки тисяч майданівців, щоб висловити своє обурення ухваленням «диктаторських законів 16 січня». Розчаровані його безрезультатністю та незадоволені млявою і нерішучою реакцією політичного проводу Майдану, рішуче налаштовані майданівці рушили висловити свій протест до Верховної Ради.
На початку вул. М. Грушевського, безпосередньо біля входу на стадіон "Динамо" імені Валерія Лобановського, дорогу їм перекрили підрозділи ВВ та "Беркуту". Рішуче налаштовані протестувальники пішли на штурм позицій силовиків. Розпочалося жорстоке протистояння з міліцією. Пізніше бої на Грушевського почали називати "Криваве водохреще" або "Вогнехреща". Майдан переростає у революцію.
22 січня 2014. Перші полеглі Герої.
Смерть перших протестувальників. В лісі поблизу села Гнідин знайдене тіло викраденого напередодні з офтальмологічної лікарні майданівця Юрія Вербицького зі слідами жорстоких катувань. Зранку на Грушевського внаслідок вогнепального поранення картеччю загинув Сергій Нігоян. Спецкулями для примусової зупинки транспортних засобів смертельно поранені Михайло Жизневський та Роман Сеник (помер 25 січня у лікарні).
Також на Грушевського бійці "Беркуту" і ВВ били і знущалися (на морозі роздягнувши до шкарпеток) з полоненого майданівця-козака Михайла Гаврилюка. З голим полоненим влаштували фотосесію. Викладене у мережу відео цих катувань викликало величезний суспільний резонанс.
23 січня 2014. Захоплення ОДА в областях.
Після інформації про перших полеглих Героїв радикальний протест шириться регіонами України. Майданівці стихійно блокують, штурмують і займають адміністративні споруди, будують довкола них барикади, усувають чи звільняють з посад голів обласних та міських держадміністрацій, тощо. Протестувальники захопили Львівську ОДА і вперше оголосили про створення паралельного режиму органу влади - Народної ради (владу на місцях беруть на себе народні обранці - депутати Львівської обласної ради). Протестувальники займають будівлі ОДА в Тернополі та Рівному. Заблоковано ОДА в Івано-Франківську та Хмельницькому. Спроба штурму Житомирської ОДА.
В Черкасах після кількагодинного штурму майданівці змогли зайти в ОДА, але невдовзі були змушені відступити через контратаку "Беркуту", що супроводжувалась жорстоким побиттям людей при "зачистці" прилеглої території.
24 січня 2014. Протест поширюється!
Майданівці беруть під контроль будівлі ОДА в Івано-Франківську, Хмельницькому та Чернівцях.
25 січня 2014. Штурм Українського дому.
В ніч з 25 на 26 січня майданівці беруть штурмом зайняту силовиками (переважно ВВ) будівлю Українського дому на Європейській площі в Києві.
Протестувальники штурмують і захоплюють Чернігівську та Вінницьку ОДА, Полтавську і Вінницьку облради.
26 січня 2014. Кривавий розгін Запорізького і Дніпропетровського Майданів.
«Кривава неділя» в Дніпропетровську - майданівське віче, що планувалось як мирна акція протесту під ОДА, з вимогами відставки голови облдержадміністрації та скасування «драконівських законів» переросло у протистояння між майданівцями та міліцією з "тітушками". "Тітушню" з палицями та битами завели на подвір’я і всередину будівель облдержадміністрації та обласної ради, а потім випустили на протестувальників. Десятки людей травмовано, понад два десятки протестувальників заарештовано.
«Кривавий розгін» Запорізького Майдану - спровоковані місцевою владою протестувальники вдень здійснили спробу штурму ОДА, після чого ввечері силовики і "тітушки" пішли на розгін і жорстоку "зачистку" місцевого Майдану. Затримано близько 50 учасників Майдану в Запоріжжі, більше сотні людей травмовано.
У Сумах майданівці зайняли Будинок рад, в приміщенні якого обласна та міська ради проводили свої сесії.
27 січня 2014. Протистояння в областях.
Силовий розгін Сумського Євромайдану, що супроводжувався побиттям і затриманням протестувальників. Сутички при спровокованій повторній спробі штурму Черкаської ОДА, що закінчились затриманнями і побиттям місцевих майданівців та "автомайданівців" з Києва.
🔎 Карта протестів в Україні станом на ранок 27 січня 2014.
28 січня 2014. Відставка М. Азарова.
Парламент відправив у відставку прем'єр-міністра України М. Азарова, а в. о. глави уряду став перший віцепрем’єр С. Арбузов. Того ж дня була скасована більша частина "диктаторських законів".
16 лютого 2014. Звільнення низки приміщень ОДА і розбір частини барикад на Грушевського.
Майданівці після домовленостей з владою розблокували захоплені раніше приміщення Тернопільської, Івано-Франківської, Львівської та Полтавської ОДА. Зранку того ж дня майданівці залишили будівлю КМДА. Звільнити адмінбудівлі погодились для того, щоб розпочав діяти закон про амністію майданівців. Після цього було звільнено більшість заарештованих активістів.
На вулиці Грушевського знесли частину барикад, щоб створити коридор для проїзду авто у бік Паркової алеї та урядового кварталу. В той же день пости міліції були пересунуті вгору, ближче до будівлі Кабінету Міністрів.
На віче було ухвалено рішення про «мирний наступ» 18 лютого до Верховної Ради з вимогою до парламентарів проголосувати за повернення до Конституції 2004 року.
18 лютого 2014. «Мирний наступ!»
Зранку рушає анонсований 16 лютого «мирний наступ» Майдану на Верховну Раду.
Близько 10-ї ранку на прилеглих до ВР вулицях, а також у Маріїнському парку розпочалося жорстоке протистояння майданівців із силовиками та бандитами-тітушками. Починаючи з 14-ї год. з’являються перші вбиті того дня протестувальники, сотні людей поранено і травмовано.
Приблизно о 15:30 «Беркут» пішов у наступ і влаштував криваве побоїще на Інститутській. В жахливій тисняві у вузькому проході через барикаду навпроти станції метро "Хрещатик" на вул. Інститутській загинуло двоє людей. Водночас, близько 16-ї години силовики відтіснили протестувальників з вул. Грушевського та Європейської площі. Зупинити наступ міліції вдалося лише на Хрещатику, де поруч з Будинком Профспілок знаходилась потужна барикада.
Станом на 16:30 силовики захопили Жовтневий палац і барикаду «Львівська брама», що знаходилась під пішохідним мостом через Інститутську. З моста та верхнього рівня ТЦ "Глобус" вони стріляли, кидали каміння і "коктейлі" у мітингувальників внизу.
Зупинено рух метро. МВС і СБУ оголосили ультиматум з вимогою припинити протистояння і залишити територію Майдану, погрожуючи о 18:00 розпочати «антитерористичну операцію».
До початку вечірнього штурму були вбиті чи отримали смертельні поранення 11 мітингувальників і 3 силовиків.
18 лютого 2014. Ніч штурму Майдану.
Близько 20-ї години вечора силовики починають генеральний штурм Майдану (операція "Бумеранг") що тривав до 04:30 ночі 19 лютого. Для штурму барикад використовують 2 БТРи, 3 водомети, вантажівки, активно застосовують вогнепальну зброю і світлошумові гранати. Усього мало місце 4 хвилі наступу силовиків: о 19:50, 21:15, 00:00 та 04:30. Близько 00:00 бійці спецпідрозділу СБУ «Альфа» підпалили Будинок Профспілок.
Від 20:00 18 лютого до 00:30 19 лютого на Майдані під час штурму загинули або ж отримали смертельні поранення 15 протестувальників. Ще двоє вбито «тітушками» на перехресті вулиць Великої Житомирської та Володимирської. Майданівці також були змушені використовувати вогнепальну зброю. 18 лютого і в ніч на 19 лютого було вбито 9 силовиків.
У Львові, Тернополі, Івано-Франківську, Рівному активісти захоплюють ОДА, управління МВС, СБУ, Прокуратуру тощо. У Львові ці події відомі як «Ніч гніву».
19 лютого 2014. Позиційні бої. Повстання в регіонах.
Продовжується пожежа у Будинку Профспілок. Згодом там знайдено тіла двох майданівців – Володимира Топія та Олександра Клітинського.
Впродовж дня тривало позиційне протистояння на Майдані Незалежності. Протестувальники тримали оборону на барикадах, силовики постійно поливали людей водою з брандспойтів і стріляли з помпових рушниць.
СБУ оголосила про проведення «антитерористичної операції» на території всієї країни.
Протестувальники штурмують і блокують адмінбудівлі в регіонах: в Луцьку і Житомирі захоплено управління МВС і ОДА; в Ужгороді і Чернівцях захоплено ОДА; пікети і протести у багатьох містах. При спробі штурму управління СБУ у Хмельницькому загинули майданівці Людмила Шеремет і Дмитро Пагор.
Загалом впродовж 18-19 лютого загинуло 28 протестувальників у Києві і 2-х вбито в Хмельницькому під час штурму місцевого управління СБУ. Понад тисяча отримали поранення.
20 лютого 2014. Вирішальний день Майдану. Герої Інститутської.
Зранку відновлюється протистояння на Майдані. Незадовго до 9 год. силовики налякані застосуванням майданівцями вогнепальної зброї починають відступати з Майдану Незалежності догори вул. Інститутською. Майданівці переходять у наступ. Близько 9-ї год. ранку в районі пішохідного моста через вул. Інститутську вбито трьох перших того дня протестувальників.
Приблизно з 9:03 бійці спецроти «Беркуту» відкривають вогонь по протестувальниках з майданчика перед Жовтневим палацом, згодом стріляють відступаючи догори парковою дорогою паралельно вул. Інститутській та з позицій за барикадою на вул. Інститутській навпроти верхнього виходу станції метро "Хрещатик". Пізніше ведуть прицільний вогонь по майданівцях з-за вантажівок і бетонних блоків, якими була перекрита вул. Інститутська в районі перехрестя з вул. Ольгинською. Активна стрільба припиняється близько 12:00, хоча останнього майданівця того дня - Володимира Мельничука застрелили о 16:57.
Цей відчайдушний героїчний наступ під автоматним вогнем зламав хребет режиму.
Ввечері Верховна Рада своєю постановою засудила і заборонила продовження «антитерористичної операції» та застосування силовиками насильства проти майданівців. Заяви про перехід на сторону народу частини співробітників МВС, перші нардепи виходять з Партії регіонів, протести в більшій частині України.
Під час розстрілу майданівців на вул. Інститутській було вбито 48 осіб і понад 80 отримали вогнепальні поранення. Загинуло також четверо силовиків.
🔎 Карта розстрілу майданівців на Інститутській 20 лютого 2014 (за даними Jus Talionis).
21 лютого 2014. Кінець режиму.
Лідери опозиції за посередництва представників урядів Польщі, Німеччини та Франції підписують з В. Януковичем угоду щодо врегулювання кризи в Україні, відповідно до якої до грудня 2014 року мали бути проведені позачергові президентські вибори та повернута Конституція зразка 2004 р.
Силовики залишають урядовий квартал та середмістя Києва.
Верховна Рада проголосувала за повернення до Конституції 2004 року та амністію майданівців, звільнила голову МВС В. Захарченка.
На Майдані Незалежності під час прощання із полеглими 18-20 лютого Героями люди освистали лідерів опозиції, що вийшли на сцену розповісти про підписання угоди з В. Януковичем.
Виступ Віталія Кличка перервав сотник Майдану Володимир Парасюк з ультимативною вимогою відставки В. Януковича: "якщо ви завтра до 10 ранку не виступите із заявою, щоб Янукович ішов у відставку, ми йдемо на штурм зі зброєю, я вам клянуся!"
Ввечері президент В. Янукович тікає з Києва.
22 лютого 2014. Завершальний день Революції Гідності.
Законодавчо-правове закріплення премоги Майдану і крах режиму В. Януковича.
Верховна Рада обрала народного депутата Олександра Турчинова Головою Верховної Ради України. Наступного дня на нього було покладено виконання обов'язків Президента України.
Верховна Рада відновила дію Конституції України зразка 2004 р. голосуванням за відповідну постанову, оскільки президент В. Янукович не підписав закон про повернення до неї ухвалений ВР 21 лютого.
Верховна Рада усунула Віктора Януковича з посади Президента України та призначила дострокові президентські вибори на 25 травня 2014 року.
Верховна Рада призначила виконуючим обов'язки Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, уповноваженим по контролю за діяльністю СБУ Валентина Наливайченка, уповноваженим по контролю за діяльністю Міністерства оборони Володимира Заману, уповноваженим по контролю за діяльністю прокуратури Олега Махніцького.
Сепаратистський з'їзд депутатів Сходу та Півдня України в Харкові закінчився безрезультано.
Резиденція В. Януковича «Межигірʼя» під контролем самооборони Майдану.
