Корисні тематичні посилання
Книга-каталог виставки «Спротив геноциду»
«РЕПРЕСОВАНІ» ЩОДЕННИКИ. ГОЛОДОМОР 1932–1933 РОКІВ В УКРАЇНІ
Упорядкування, вступна стаття, загальна редакція Ярослава Файзуліна.
Про Голодомор 1932–1933 років в Україні публікацій уже не бракує. Однак ця книжка – унікальна. Писали її не історики, не архівісти, не публіцисти – її авторами були звичайні люди: селянин, учителька, студент, партієць… Свої нотатки вони робили не сподіваючись, що ті колись будуть опубліковані, що їх прочитають тисячі й тисячі людей. Вони не ставили перед собою цілі написати історії Голодомору, а лише фіксували побачене, почуте, прожите та пережите.
Парадоксально, але ті записи вціліли донині завдяки радянським спецслужбам. Для чекістів вони були «вєщдоками» – речовими доказами, промовистими свідченнями «контрреволюційної діяльності» авторів. У конвертах при їхніх кримінальних справах і збереглися ці сім історій людей, записаних в режимі реального часу на тлі апокаліпсису – Голодомору, з усіма його «декораціями»-жахіттями. Герої в ті роки катастрофи проживають свої особисті історії – із найнесподіванішими сюжетними лініями й поворотами. І то такими, що не спали б на думку й найгеніальнішому драматургові.
На сторінках цих щоденників, попри пекельно-смертельне лихоліття, коли їх писано, людське життя триває у всій повноті: з радістю від народження дітей і болем від утрати рідних, з коханням та інтригами, з прикладами небаченої жертовності та відразливої ницості. Тут багато безцінних свідчень «із перших уст» про стратегії виживання людей у ті страшні часи. У спустошених голодом українських селах, містечках і містах.
Долучення:
Google Play - http://bit.ly/2LmvBcG
Репресовані щоденники
«Людяність у нелюдяний час». 2-ге видання
Книгу «Людяність у нелюдяний час» присвячено доброчинцям, які у 1932—1933 рр. допомагали вижити тим, хто голодував.
У виданні подано інформацію про понад 180 праведних людей часів Голодомору, прізвища та імена яких встановлено на основі документальних даних та усних свідчень.
Для усіх, хто цікавиться минулим України, та кому небайдужа пам’ять про трагічні 1932—1933 рр.
Упорядники - Володимир Тиліщак та Вікторія Яременко. — 2-ге вид., перероб. і доп. — Київ : Смолоскип, 2018. — 288 с.
Завантажити
Людяність у нелюдяний час. Видання 2. pdf Людяність у нелюдяний час, Видання 2. epubЛюдяність у нелюдяний час. Видання 2. mobi
Анастасія Лисивець «Скажи про щасливе життя...»
В основі збірки — спогади Анастасії Лисивець про Голодомор. У них дивовижним чином поєднані зворушлива простота і щирість, навіть певна наївність оповіді простої сільської дівчини, на долю якої випали трагічні випробування, і водночас — блискучий письменницький хист, досконале чуття композиції, неймовірно точне й пронизливе відчуття деталі, живої фрази, драматичної ситуації. Твір писала в 70–80-ті роки минулого століття сільська вчителька «в шухляду», без жодних надій на прижиттєве опублікування, і, ймовірно, це теж додає йому неповторної інтонації й цілковитої переконливості як суто літературного, так і важливого історичного документу.
Упорядкувала – Наталка Білоцерківець.
Завантажити
Анастасія Лисивець «Скажи про щасливе життя...». pdfАнастасія Лисивець «Скажи про щасливе життя...». mobiАнастасія Лисивець «Скажи про щасливе життя...». epub
Книга «Пам’ять роду» – це 16 історій родин, які пережили геноцид 1932-1933 років.
Книга покликана спонукати кожного відкрити свій родинний фотоальбом, дізнатися більше про історію своїх родин, поговорити з тими, хто ще пам’ятає «великий голод», зафіксувати та передати їхні спогади, щоб пам’ять про геноцид стала запобіжником від повторення подібних злочинів.
До видання увійшли 16 історій, зокрема історії родин письменника та політв’язня Олеся Бердника, письменника і публіциста Сергія Плачинди, які самі дивом вижили в роки Голодомору; розповідь про бабусю письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей. Свої родинні історії також розповіли поетка Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша тощо. Видання містить фрагменти з книги Олеся Бердника «Пітьма вогнища не розпалює» та оповідання Оксани Шалак «Торбинка».
«Коли ми говоримо про Голодомор, то найчастіше йдеться про біль і жах, які відчували наші предки, про психологічну травму, яку пережив народ, що став жертвою більшовицького експерименту «впокорення голодом». Цією книгою ми хотіли відгорнути сторінку пам’яті трохи далі і побачити Україну, якою вона була до Голодомору: сильною, гордою, мудрою, працьовитою, з почуттям власної гідності та віри у свої сили. Ми почали шукати в сімейних альбомах фото українців до геноциду та просити людей, які зберегли ці реліквії, розповісти, як склалася доля тих, хто на них зображений. Ми дивилися в очі українців, які жили за сто років до нас, і бачили Україну, якою вона могла б бути, якби не більшовицька окупація. І якою вона може бути – якщо ми зараз цього захочемо» – розповідає про ідею книги її упорядниця, співробітниця УІНП Наталія Позняк-Хоменко.
Презентація видання відбулася в ефірі Українського радіо. Прослухати її можна тут.
Організатор проєкту – Український інститут національної пам'яті. Авторка ідеї – Аліна Карбан. Упорядниця книги – Наталія Позняк-Хоменко. Дизайн – Ярослав Копаниця.
Завантажити
Книга "Пам'ять роду" у PDF-форматі
Книга відомої психологині та дослідниці теми Голодомору Ірини Реви «По той бік себе» розповідає, як жах голоду досі впливає на наше життя.
Занижена самооцінка, нездатність до боротьби, прагнення «не висовуватися» і «не йти проти начальства», патерналізм, пошук «сильної руки» і того, хто «прийде і порядок наведе» - все це не лише комплекси, які притаманні окремим людям. Це – програма виживання, яка виробилася в українців внаслідок Голодомору. Ірина Рева детально аналізує механізми, які були запущені в людській психіці, і дає можливість зрозуміти, «звідки ноги ростуть» у багатьох наших проблем і що з цим робити.
Книга для завантаження у різних фораматах.
